В Україні досі не вивчають мутації коронавірусу: чому варто налагодити процес

Науковці Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ наголошують на важливості дослідження мутацій коронавірусу у боротьбі з пандемією. В Україні цим поки що не займаються, попри наявність обладнання і фахівців.

«Зайве наголошувати на важливості визначення штамів коронавірусу. На основі даних таких досліджень можна оцінювати властивості вірусів, а відтак вибудовувати ефективні стратегії лікування, розуміти, чому діють або не діють ті чи інші ліки», - наголошують фахівці.

Яку інформацію може дати дослідження:

• відомості про те, які штами циркулюють у нашій країні зараз і чи відрізняються вони в різних регіонах; вони безпечніші для українців, чи, навпаки, загрозливіші, ніж ті, що спричинили пандемію;
• знання про властивості нових штамів допоможе модифікувати вакцини – нині наявні ефективні проти виявленого в Англії (перші хворі вже є у сусідній Польщі – ред.), але набагато менш ефективні проти виявлених у Бразилії, а особливо у ПАР.
• як і будь-який вірус, SARS-CoV-2 швидко поширюється та змінюється, тому постійний моніторинг та відслідковування змін у будові коронавірусу будуть актуальними ще багато років.

Найповніша відкрита база даних зараз знаходиться у Національному центрі біотехнологічної інформації у США, у ній закумульовано дані з усього світу, геноми понад 38 тисяч SARS-CoV-2. Але немає жодного українського зразка.

Як досліджують віруси

Мутації вірусів визначають за допомогою методу секвенування, для якого використовують різні сучасні молекулярні технології. Аби налагодити дослідження, потрібні сучасні прилади-секвенатори, фахівці належного рівня і дорогі реагенти, ціна яких, утім, не є захмарною.

Бюрократична тяганина

Необхідні прилади та фахівці в Інституті є, однак на процес також можуть вплинути організаційні складнощі, адже для  вивчення мутацій потрібні різнопрофільні спеціалісти, які розосереджені по різних інстанціях, міністерствах та академіях.

Інститут молекулярної біології і генетики перебуває в системі Національної академії наук; Центр громадського здоров’я та лікарні, де можна зібрати зразки для аналізу, - у системі МОЗ; Інститут епідеміології і вірусології ім. Громашевського, який має дозвіл працювати з вірусами, - у системі Національної академії медичних наук.

«Зусилля вчених та керівників інститутів у цьому випадку можуть і не мати успіху - ініціатива застрягне на етапі домовленостей та отриманні різних дозволів на проведення досліджень», - побоюється директор Інститут молекулярної біології і генетики, академік Михайло Тукало.

Минулого літа Інститут спільно зі співробітниками ЦГЗ у Києві запропонували програму «Геномна епідеміологія SARS-CoV-2 в Україні», яку підтримали експерти МОЗ. Проте програма не отримала фінансування від уряду.

«Якщо держава зацікавлена у налагоджені та проведенні таких досліджень на постійній основі, варто під прапором державної програми зібрати спеціалістів з різних відомств та забезпечити необхідне фінансування»,  - підсумовує Тукало.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Нові штами коронавірусу не повинні бути причиною для паніки — The Guardian

Зараз занепокоєння вчених викликають не лише мутації, які роблять вірус стійкішим до дії вакцин, а те, що вірус може плутати великі ділянки свого генома, коли копіює сам себе. Рекомбінація дозволяє вірусу змінюватись небезпечним чином, хоча у подальшому може допомогти знайти ліки від нього.

Аби знизити залежність ефективності вакцин від мутації вірусу, дослідники працюють над так званою універсальною вакциною, яка захищатиме від усіх штамів SARS-CoV-2.