В ООН задокументували ознаки воєнних злочинів росіян на початку вторгнення в Україну

Управління Верховного комісара ООН з прав людини оприлюднило звіт за підсумками незалежного розслідування можливих воєнних злочинів росіян на початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Розслідувачі зібрали численні докази свавільних страт окупантами мирних українців у Київській, Чернігівській та Сумській областях упродовж 24 лютого – 6 квітня 2022 року.

«Доповідь документує окремі вбивства і має на меті сприяти праву жертв на правду та притягненню винних до відповідальності, а також запобігти в майбутньому порушенням міжнародного права, прав людини, гуманітарного та кримінального права в контексті міжнародного збройного конфлікту в Україні», - наголошується у документі.

Станом на 31 жовтня УВКПЛ задокументувало свавільні страти росіянами 441 людини (341 чоловіка, 72 жінок, 20 хлопчиків і вісьмох дівчат) у 102 населених пунктах на Київщині, Чернігівшині та Сумщині. Проте розслідувачі припускають, що справжня кількість загиблих вища.

Розслідувачі встановили, що вбивства цивільних осіб не обмежувалися окремими місцевостями – ознаки воєнних злочинів фіксувалися на усіх звільнених від окупації територіях. У доповіді йдеться про задокументовані факти сексуального насильства, розстрілів на місці, катування.

«Цивільних осіб тримали в будинках, підвалах, гаражах, промислових чи офісних комплексах, в яких розміщувалися російські війська. У більшості випадків руки жертв були сковані кайданками або зв’язані скотчем, на тілах були травми, що свідчили про катування або інше жорстоке поводження перед вбивством», - йдеться у документі.

Також розслідувачі документували випадки розстрілів окупантами українців під час пересування. Наприклад, під час спроб виїхати з окупації або пересуванні населеним пунктом на велосипеді. Росіяни здебільшого страчували чоловіків та хлопчиків – 88% від всіх жертв свавільних страт.

Ось лише кілька задокументованих випадків:

• Київщина

12 березня на дорозі між селами Липівка та Королівка російські військові атакували колону з шести машин мирних жителів. На одній із них був білий прапор та напис «Діти». Це не завадило росіянам відкрити вогонь із бронетехніки. У машині з написом «Діти» загинули 60-річний чоловік, його 35-річна невістка та 11-річний онук. Бабуся та ще один шестирічний онук отримали поранення, але вижили.

17 березня у Бородянці затримали 57-річного місцевого мешканця. Його відпустили після допиту і він підійшов до російського блокпосту попросити цигарку. Йому її дали. Коли чоловік відійшов від блокпоста приблизно на 50 метрів, ті ж солдати відкрили по ньому вогонь на ураження.

• Чернігівщина

14 березня у селі Мохнатин росіяни вбили трьох підлітків. Одному з них було 18 років, двоє інших були братами-близнюками 17 років. Усі троє йшли дорогою, коли в село в'їхала колона російської військової техніки. У 18-річного підлітка вистрілили з гармати, йому відірвало голову та руку. Його супутники підняли руки, але їх розстріляли зі стрілецької зброї.

В усіх задокументованих у доповіді випадках фахівці не знайшли жодних явних спроб для уникнення російськими солдатами загибелі цивільного населення. Тож, на їхню думку, ці вбивства не були випадковими.

Проте наразі вони не бачать жодних ознак того, що РФ розпочала або планує розслідування та притягнення до відповідальності причетних до вбивств, хоча повинна робити це як сторона Женевських конвенцій.

Україна ж стикається зі складнощами у розслідуванні умисних вбивств цивільних російськими військовими через значний обсяг роботи. А відсутність співпраці з боку росіян не сприяє відновленню справедливості.

На думу авторів доповіді, розглянуті у ній випадки дозволяють дійти кількох висновків.

По-перше, існують переконливі підстави вважати, що задокументовані у доповіді свавільні страти можуть становити воєнний злочин, такий як умисне вбивство.

По-друге, нездатність ЗС Росії дотримуватися правил ведення бойових дій і поводження з утримуваними особами, викликає серйозне занепокоєння щодо рівня інструктажу та підготовки солдатів щодо міжнародного гуманітарного права та брак ефективного командування і достатньої дисциплінарної системи для реагування на порушення цих правил.

По-третє, брак змістовного розслідування звинувачень у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права та судового переслідування підозрюваних піддає сумніву готовність РФ у повній мірі дотримуватися своїх міжнародно-правових зобов’язань, зокрема, за Женевськими конвенціями.

Наприкінці доповіді містяться рекомендації Росії, Україні та міжнародній спільноті. Країні-агресорці радять провести належний інструктаж солдатам щодо правил поводження із утримуваними особами. А також забезпечити належне розслідування усіх випадків умисних вбивств цивільних.

Україні ж рекомендовано провести ретельне розслідування кожного випадку умисного вбивства українця окупантом та забезпечити родичам жертв і постраждалих доступ швидкий і ефективний доступ до правосуддя.

Міжнародній спільноті рекомендовано підтримати національні установи, які займаються розслідуванням цих вбивств, та громадські організації, які надають психосоціальну підтримку родичам жертв, постраждалим особам і свідкам вбивств.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Не виняток, а правило: Ізюм підтеврджує, що звіртва в Бучі характерна поведінка російської армії

З початком повномасштабного вторгнення Росії українці зіштовхнулися з великою кількістю військових злочинів із боку країни-агресорки. Лише впродовж дев'ять місяців ми побачили сотні тисяч грубих порушень прав людини та звичаїв війни. Однак куди звертатися, щоб встановити правосуддя? І чи можна на це, взагалі, сподіватися?

Відповіді на поставлені запитання дає українська адвокатка, правозахисниця Олена Сотник у матеріалі «Військові злочини РФ в Україні: яке майбутнє чекає на скарги українців до ЄСПЛ».