В АП запропонували свої критерії оцінки гуманності нового КПК замість виправдувальних вироків

Сама по собі кількість виправдувальних вироків не є якоюсь окремою метою кримінального провадження. Цей показник - лише один з індикаторів оцінки гуманності кримінального провадження і рівня об'єктивності дій державних органів. Про це у своїй статті для ZN.UA пише Андрій Пойда, керівник управління реформування правоохоронних органів і органів юстиції адміністрації президента України.

"Критики нового КПК поширюють тезу, що кодекс неефективний, оскільки не спричинив істотного збільшення кількості виправдувальних вироків... Робити висновок про ефективність нового КПК України, використовуючи тільки кількість виправдувальних вироків, - те ж саме, що оцінювати майстерність автора за кількістю написаних ним аркушів паперу", - зазначає автор.

Чиновник упевнений, що існує цілий ряд інших індикаторів, що дозволяють будувати висновки про гуманність, ефективність та справедливість кримінального провадження, забезпечення дотримання балансу інтересів окремого громадянина та суспільства в цілому. До них можна віднести, зокрема, кількість осіб, які утримуються під вартою в очікуванні вироку; активність застосування запобіжних заходів, не пов'язаних з утриманням під вартою; кількість випадків втручання в приватне життя громадян (затримання, обшуки, виклики громадян у правоохоронні органи, негласні слідчі дії тощо); строки розслідування та судового розгляду; число потерпілих, права яких були відновлені в результаті кримінального провадження, і т.д.

- Після вступу в силу нового КПК кількість виправдувальних вироків знизилося до 0,13%

Як зазначає автор, аналіз відповідних статистичних показників демонструє позитивні результати дії нового кодексу:

- кількість осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах у зв'язку з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшилася майже наполовину;

- широко застосовується домашній арешт (12% від усіх обраних запобіжних заходів). В умовах дії положень старого Кодексу абсолютна більшість осіб, які перебувають зараз під домашнім арештом, утримувалися під вартою в слідчих ізоляторах;

- істотно зменшилася кількість випадків втручання в приватне життя громадян шляхом проведення обшуків, вилучення документів, "прослуховувань" та інших негласних слідчих дій;

- наближається до 15% частка проваджень, що завершуються угодою, тобто в умовах, які всі сторони виробництва вважають такими, що відповідають їх інтересам.

Докладніше читайте в матеріалі Андрія Пойди "Новий КПК: складніше, ніж здається; гуманніше, ніж говорять" у свіжому номері "Дзеркало тижня. Україна". !zn

Читайте також:

З 2005 року у слідчих ізоляторах померло 1,3 тис. осіб

Українські суди за 2012 рік винесли 0,17% виправдувальних вироків

В українських СІЗО три людини чекають суду більше дев'яти років

В Україні ймовірність повернутися з СІЗО додому без обвинувального вироку становить 0,38%