Уроки мови: три слова, в яких найчастіше ставлять наголос неправильно

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови у побуті. Часто вони неправильно ставлять наголос в українських словах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржику: як сказати українською «мех»

Видання NV розповіло, про три слова, в яких найчастіше ставлять наголос неправильно.

Разом

Слово «разом» часто зустрічається не тільки у розмовній мові, але і у тестах зовнішнього незалежного оцінювання. Тим, хто їх складає, традиційно пропонують обрати склад, на який падає наголос. Так, у слові разом його треба робити на перший склад — рАзом.

Часу

Слово «час» у родовому відмінку звучить як «часу» з наголосом на перший склад — чАсу. Однак, наприклад, якщо ми говоримо про слово тимчасовий (той, який існує або відбувається протягом деякого часу), то тут наголос буде на третій склад — тимчасОвий.

Випадок

Часто у розмові можна почути слово «випадок» з наголосом на другий склад, однак літературно правильно його робити на перший — вИпадок.

Як визначити, куди ставити наголос

В українській мові наголос може падати на будь-який склад. Існує чимало правил, які регулюють наголошування. Ось найпоширеніші:

• у більшості іменників, які мають закінчення -ання, наголос падає на «а»;
• іменники жіночого роду з суфіксом «к» у множині матимуть наголос на «и»;
• слова, похідні від слова «метр», мають наголос на «е»;
• короткі та деякі багатоскладові прикметники, які закінчуються на «-ий», матимуть наголос на «и»;
• у дієсловах, які закінчуються на «-сти/-зти», наголос падає на останній склад.

Лайфхаків, "як російськомовному перейти на українську", вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.