Автор вказує, що сьогодні питання захисту важливих свідків регулюється Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", прийнятим у 1993 році
За його словами, станом На початок 2017 р. в Україні здійснюються довготривалі заходи захисту стосовно близько 300 осіб (понад чверть їх не є свідками, а є працівниками суду або правоохоронних органів).. В даний момент в структурі майже кожного правоохоронного органу України функціонує спецпідрозділ, що займається захистом свідків (СБУ, НАБУ, Нацполиция).
"Як правило, захист свідків здійснюється шляхом надання їм фізичної особистої охорони - чотирьох-шести спеців, які почергово супроводжують свідка. Але вже давно доведений факт: особиста охорона - малоефективний і найбільш уразливий, із погляду безпеки, захід, що потребує значних фінансових та людських ресурсів. Це заробітна плата, мінімум, чотирьох фахівців найвищої кваліфікації, які постійно забезпечують безпеку лише однієї особи, котра, можливо (!), важлива для розслідування. А ще - підготовка співробітників, утримання транспорту, встановлення і обслуговування систем сигналізації та відеоспостереження тощо", - йдеться в статті.
Монастирський зазначає, що надання особистої охорони, як показує практика, не рятує від нападів в людних місцях, від підриву автомобіля або житла свідка.
На думку фахівця, реформування української системи захисту свідків по європейським стандартам потребує створення єдиного органу по захисту свідків. Серед покладених на цей орган завдань експерт називає наступні:
- оцінка характеру та рівня загроз учасникові кримінального судочинства, виходячи з цього - обрання програми захисту для конкретної особи;
- організація програми захисту свідків, яка б включала, зокрема, такі організаційні заходи як переселення, заміна документів, зміна зовнішності, переселення до іншої країни тощо;
- координація діяльності правоохоронних органів та органів державної влади в інтересах забезпечення безпеки свідків;
- міжнародне співробітництво з правоохоронними органами інших держав.
Нагадаємо, 23 березня в Києві застрелили екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова, який отримав українське громадянство. Кілер відкрив по ньому вогонь біля готелю "Прем'єр Палас" у центрі столиці, куди Вороненков йшов на зустріч з ще одним колишнім депутатом Держдуми РФ Іллею Пономарьовим.
Як повідомив згодом Пономарьов, Вороненков володів інформацією про взаємодію "Беркуту" та інших українських силовиків з російськими спецслужбами в період Майдану.
Детальніше про необхідність створення в Україні програми захисту свідків за західним зразком читайте у статті Дениса Монастирського "Чи здатна Україна захистити свідків злочинів" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".