У першу десятку увійшли Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Нікарагуа, Нова Зеландія, Ірландія, Іспанія, Руанда і Німеччина.
Франція займає 15-е місце, Великобританія - 21-е, Зімбабве - 47-е, США - 51-е, Україна - 59-е, Ізраїль −61-е, Уганда - 65-е. Росія розташувалася на 81 місці, між Сальвадором (80) і Ефіопією (82).
Останні місця в рейтингу посіли арабські країни - Саудівська Аравія (146), Іран (148), Сирія (150), Пакистан (151), Ірак (152) та Ємен (153).
В 2019 році автори дослідження вивчали ситуацію в 153 країнах, вони враховували участь чоловіків і жінок в економіці, доступ до освіти, залучення в політику і рівень здоров'я. Загальний індекс склав 68,6%, тобто, гендерна нерівність в середньому становить 31,4% - 101 країна покращила свої показники, результати ще 48 не змінилися.
На думку експертів, гендерну нерівність буде повністю подолано лише через 99 з половиною років (у грудні минулого року експерти Давосу оцінювали строки виконання цієї мети в 108 років).
Рейтинги відображають великі регіональні тенденції; у Західній Європі найменший гендерний розрив, за нею слідують Північна Америка, Латинська Америка і Карибський басейн, Східна Європа і Центральна Азія. Регіони, які показали найгірші результати: Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Близький Схід і Африка.
Темпи розвитку країни не обов'язково означають високий рейтинг з гендерною рівностю, особливо у Східній Азії, де Японія посідає 144 місце з 153 країн, Південна Корея - 127, а Китай – 106.