Україна більше не "старанний учень" ЄС, і це на руку Росії – Le Figaro

Війна в 3 перетворилася на конфлікт з низькою інтенсивністю, тому що ні Москва, ні Київ належним чином не виконують Мінські угоди. Відведення російських військ і важкого озброєння так і не відбулося. А в Києві навіть говорять, що Росія почала випробовувати на українських солдатах свої останні військові розробки.

"Цілий місяць новенькі безпілотники скидають бомби на нашій території. Російська армія змінила бойову тактику", - сказав неназваний український чиновник французькому виданню Le Figaro.

Оглядач зауважує, що спостерігачі ОБСЄ досі не отримали повний доступ до об'єктів на захоплених проросійськими силами територіями. Про вибори, які обумовлені Мінськими угодами, також домовитися не вдасться, тому що Київ і Москва по-різному бачать порядок їх проведення: спочатку безпека, а потім вибори, чи голосування повинні пройти першочергово.

Українська сторона боїться, що Росія скористається виборами, щоб дестабілізувати всю країну, в той час як вона намагається провести реформи. Києву вдалося багато чого зробити за останні два роки, але велика частина роботи ще попереду. Реформам також заважають політичні кризи, які час від часу спалахують в Україні. Остання з них була врегульована призначенням на посаду прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, який вважає "корупцію, неефективність роботи уряду і популізм такими з загрозами, як і російська агресія". Однак не відомо, наскільки новий голова уряду буде готовий дати відсіч олігархам і прискорити процес реформ.

Тим часом, ЄС збирається розглянути питання продовження санкцій проти Росії.

"Росіяни не виконали навіть першого етапу – відведення військ і озброєнь. Тому санкції не можна просто скасувати. Подобається нам це чи ні", - сказав виданню німецький експерт "Центру Карнегі" Ульріх Шпек.

Попри це, в ЄС все гучніше звучать голоси, які виступають проти антиросійських санкцій. За словами німецького міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмаєра, продовжити їх дію стає складніше. Шпек пояснює це "втомою європейських столиць".

"Через вагання, які вона демонструє в Мінському процесі і на шляху реформ, Україну більше не вважають "найбільш старанним учнем", який виконує всі умови", - пояснює експерт.

В цей же час, відносини Росії із Заходом ускладнені не лише ставленням до України. Російські літаки і судна все частіше і агресивніше влаштовують провокації в Балтії, а в Сирії з Москвою доводиться сперечатися щодо долі президента Башара Асада.

Однак Україна ще довго буде найбільш гострішою проблемою у відносинах між Кремлем і Заходом. Видання пише, що найбільшим успіхом Росії у війні проти Україні була окупація Криму. Але загалом добитися своїх стратегічних цілей, а саме повернути сусідню країну на свою орбіту, їй досі не вдалося.

Експерт польського Осередку східних досліджень Марек Менкішак вважає, що, відмовившись від масштабного вторгнення в Україну, Росія зосередиться на підриві процесу її інтеграції з ЄС. Москва буде усіма способами намагатися підірвати авторитет уряду, дестабілізувати Україну і зберігати неінтенсивну війну в Донбасі.

Нещодавно видання Washington Post писало, що Росія підігріває "заморожений" конфлікт в Донбасіз трьох причин. Вона вдається до насильства в Донбасі через своє бажання закріпити вплив на окуповані території, а також через те, що вбачає ознаки "войовничості" у поведінці України і НАТО.

На думку автора, найближчим часом варто очікувати посилення військового конфлікту на Сході України, який закінчиться відновленням "замороженого" стану. Але навіть якщо цей спалах агресії і ворожості буде короткостроковим, реальне виконання Мінських угод все одно лишиться сумнівним. Такої ж думки і Frankfurter Allgemeine, яке не бачить можливості проведення виборів згідно з домовленостями, до яких Україну підштовхують західні партнери. Видання писало, що бойовики в Донбасі хочуть такі вибори, на яких вони точно переможуть. Зокрема, вони хочуть заборонити українським політичним силам і проукраїнським мешканцям Донбасу брати участь у виборах. У свою чергу в МЗС України бачать вихід із ситуації у нещодавньому військовому досвіді в Європі. Міністр закордонних справ Павло Клімкін хоче бачити в Донбасі поліцейську місію, як на Балканах.