Українські виші змогли адаптуватися до нових умов роботи під час СOVID-19

Заклади вищої освіти в Україні зуміли адаптуватися до нових умов роботи під час пандемії COVID-19, яка зумовила університети у прискореному темпі перейти на цифрові технології.

Начальник навчального відділення Київського національного університету будівництва і архітектури Андрій Шпаков зазначив: "Можна сказати, що COVID-19 навіть мав позитивний вплив на діяльність університету. В якому плані. Він прискорив перехід на цифрові технології, на створення нових комунікаційних платформ між викладачами".

За словами Шпакова,  негативною стороною питання є те, що дистанційний формат потребує більшого часу на підготовку.

"Коронакриза - це не тільки виклики і проблеми, а й нове вікно можливостей і нові горизонти", - зазначив проректор із науково-педагогічної роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Анатолій Колот.

Представники київських ЗВО заявляють, що університети зуміли ефективно налагодити навчальний процес.

Завідувач кафедри менеджменту та економіки Міжнародного європейського університету Юлія Ремига наголосила, що університет повністю адаптувався до викликів, які принесла пандемія, зокрема до дистанційного навчання.

Заступник першого проректора, начальник науково-методичного управління Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського Сергій Гожій підкреслив, що їхній університет заклав основи для дистанційного навчання ще до пандемії коронавірусу, що дало змогу швидко адаптуватися до нових умов освітнього процесу.

Як повідомляло раніше ZN. UA, неготовність великої частини педагогів до цифрового навчання стала значною проблемою. Цифрова компетентність педагогів кульгала не тільки в Україні, а й у Японії, Кореї, США тощо. «Граючи на полі» дітей, у цифровому просторі, багато українських вчителів упевнено програли.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Львівській області на дистанційне навчання переведено понад 85% шкіл

Дистанційну форму  освіту хоча і визнано дуже ефективною для навчання, однак така форма не для всіх може бути такою. Певна кількість дітей не мають високотехнологічних ґаджетів та Інтернету, тому не мають змоги навчатися.

Більшість українських  школярів і батьків бояться дистанційки. А як в інших країнах? Зібрала все цікаве про дистанційку за кордоном і порівняла її з нашою Тетяна Харламова в матеріалі «Привид дистанційки: як до цього готуються «в них» і як — в Україні».