У заповіднику "Києво-Печерська лавра" розповіли, скільки споруд повернули під контроль у Нижній лаврі

Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" вже повернув у своє користування 11 споруд на території Нижньої лаври. Ще приблизно 30 залишаються в монастиря Української православної церкви (Московського патріархату), розповів виконувач обов’язків генерального директора заповідника Максим Остапенко у коментарі "Укрінформу".

"Заповідник передав монастирю 79 об'єктів. Але значна частина з них – це замощення, печери, підземні споруди, фортечні мури, підпірні стінки, архітектурні форми. Лише 40-42 об'єкти – це повноцінні споруди: житлові, технічні, релігійні. З цих 40 об'єктів ми 11 повернули в користування заповідника та повністю їх контролюємо. Близько 30 об'єктів ще залишилося", – сказав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником "Києво-Печерська лавра"

За словами Остапенка, під контроль наразі беруть приміщення, які використовували для виробництва, торгівлі, ресторанів чи кафе. Подібна діяльність не була передбачена договором між УПЦ МП і заповідником, тому ці об’єкти "використовуються невідомими особами і точно не відповідають цілям заповідника і монастиря".

"Об'єкти, де проживають монахи або здійснюється служба, комісія, звісно, не чіпатиме. Допоки рішення суду не набуде чинності, у нас немає на це правових підстав", – наголосив в.о. гендиректора.

Раніше Господарський суд Києва зобов’язав Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру (Чоловічий монастир) УПЦ повернути заповіднику "Києво-Печерська лавра" майно Нижньої Лаври. Йдеться про 79 об’єктів.

На тлі повномасштабної війни державна влада за згодою громадян посилює контроль над церквою з метою національної безпеки. У фокусі уваги – Українська православна церква Московського патріархату, яка зазнає помітних втрат: матеріальних та нематеріальних. Що ж для українців УПЦ МП – "внутрішні вороги" чи "єдина канонічна церква"? У чому підозрюють та у чому звинувачують цю конфесію? Відповіді на ці запитання шукає Катерина Щоткіна у статті "Доля УПЦ МП: дорога від храму".