У ВАКС пояснили заочне "звільнення" ексміністра часів Януковича

Вищий антикорупційний суд 18 травня скасував заочний арешт ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка. У вівторок, 19 травня, суддя ВАКС Інна Калугіна пояснила рішення суду щодо топпосадовця часів Януковича.

За словами судді, заочний арешт підозрюваного можливий лише за двох умов: набуття ним статусу підозрюваного та оголошення у міжнародний розшук. Втім переконливих доказів міжнародного розшуку Клименка слідство не надало, наголошує вона.

"Колегією суддів встановлено, що 10.06.2019 прокурор військової прокуратури дійсно оголосив у міжнародний розшук підозрюваного. Проте стороною обвинувачення не долучено жодних доказів внесення відомостей про оголошення особи в міжнародний розшук до ЄРДР та надіслання запиту про оголошення розшуку до Національного Центрального Бюро Інтерполу в Україні", - йдеться у повідомленні.

З 19 листопада 2019 року справою Клименка займається Національне антикорупційне бюро під процесуальним супроводом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. До цього справу вела Генеральна прокуратура України, яка й подала до суду клопотання про заочний арешт.

"Дане рішення суду не позбавляє сторону обвинувачення права повторного звернення із відповідним клопотанням до слідчого судді в разі усунення вказаних недоліків і не є підставою для звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності чи закриття провадження", - додали у суді.

У серпні минулого року Печерський районний суд задовольнив клопотання прокурора і обрав Олександру Клименку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

За даними ГПУ, розслідування щодо ексміністра завершилося у 2017 році. У березні минулого року матеріали кримінального провадження про "податкові майданчики" Клименка і обвинувальні акти стосовно 52 експодатківців відправили у суд.

За версією слідства, у 2012-2013 роках Олександр Клименко входив до складу злочинної організації, очолюваної нині засудженим експрезидентом-втікачем Віктором Януковичем. За допомогою схеми незаконного відшкодування з держбюджету ПДВ на рахунки фіктивних підприємств, Клименко заволодів 3,1 млрд гривень.

Після Революції Гідності ексміністр втік з країни, тож розслідування щодо нього було заочним.