Окупаційна влада Криму, звинуватила лідерів Меджлісу кримськотатарського народу в начебто організації водної блокади Криму. Голова «республіканського парламенту» Віктор Константінов пообіцяв звернутися до Генпрокуратури РФ з вимогою відкрити проти обвинувачених їм людей кримінальну справу щодо «спроби геноциду».
«Водну блокаду Криму організували три колишніх місцевих політики: це Андрій Сенченко, а також лідери визнаної екстремістською і забороненої в Росії організації «Меджліс кримсько-татарського народу» (в резолюціях ГА ООН регулярно засуджується тиск окупантів на Меджліс і міститься вимога розблоковувати роботу органу - ред.) Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв», - заявив Константінов.
Він також звинуватив п'ятого і шостого президентів України Петра Порошенка і Володимира Зеленського. Останній, за його словами, «продовжує розпочатий курс варварського ставлення до кримчан».
За даними окупантів, економічний збиток від перекриття Північно-Кримського каналу «обчислюється мільярдами». У нібито порушенні міжнародного законодавства країна-окупант традиційно звинувачує Україну.
Звинувачуючи лідерів кримськотатарського народу, окупаційна влада, з одного боку, знімає із себе відповідальність за нездатність забезпечити кримчан найнеобхіднішим, а з іншого маніпулює свідомістю людей в окупації, створюючи образ «ворога» (більшість кримських татар анексію півострова РФ не підтримали).
Відзначимо, в Женевській конвенції про захист цивільного населення під час війни чітко вказано, що саме окупант території несе повну відповідальність за забезпечення жителів усім необхідним, зокрема водою.
Крім того, припинення подачі води штучними технологічними спорудам міжнародному законодавству не суперечить. А саме таким спорудженням і є канал, збудований для зрошення кримських земель і економічного розвитку півострова.
Україна не перекривала і не блокувала жодних природних водотоків, наприклад, русел річок. Ба більше, ніяк не могла «заблокувати плин річки Дніпро» територією півострова через те, що Дніпро в Криму не тече.
Водних ресурсів Криму вистачає для забезпечення потреб людей, однак бракує для обслуговування апетитів армії країни-окупанта. Але постачати російським військовим воду Україна не буде.
Понад 80% потреб Криму в водопостачанні до російської окупації півострова в 2014 році забезпечував Північно-Кримський канал, вода по якому йшла з материкової частини України. Після окупації Криму Росією його перекрили (про блокування природних водотоків або річок у цьому випадку не йдеться).
Україна наполягає на тому, що поки півострів перебуває під російською окупацією, поставки води туди неможливі. Населенню природних запасів на півострові вистачає, а «спонсорувати» мілітаризацію Криму Росією Україна не буде.
Докладніше про те, чим загрожує Україні поставка дніпровської води в Крим, читайте в статті Валентини Самар «Обережно, Крим. Слизько і боляче» для читачів ZN.UA.