У Раді чекають на розгляд десять законопроєктів, що загрожують обмеженням прав людини – ZMINA

На розгляді у Верховній Раді перебувають десять законопроєктів, які спрямовані на непропорційне обмеження прав і свобод людини, йдеться у моніторинговому звіті Центру прав людини ZMINA.

«Станом на середину літа 2021 року на розгляді у Верховній Раді України перебуває 10 законопроєктів, що є загрозливими для громадянського суспільства, порушують Конституцію й міжнародні зобов’язання України у сфері прав людини,спрямовані на непропорційне обмеження свободи асоціацій і мирних зібрань, дискримінацію окремих категорій активістів, підтримку гомофобних ідей тощо», - наголошується у звіті.

Ці проєкти законів внесені народними депутатами від трьох політичних фракцій  – «Слуга народу», «Опозиційна платформа-За життя», «Батьківщина», а також Кабінетом міністрів. Це:

1. «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» (№ 3059). Автори – лідерка і депутат «Батьківщини» Юлія Тимошенко та Сергій Власенко.
2. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків» (№ 3193-1). Автори – позафракційний депутат Андрій Деркач і «слуга народу» Олександр Дубінський.
3. «Про внесення змін до статті 6 Закону ­України «Про судоустрій і статус суддів» щодо заборони проведення мітингів біля будівель судів» (№ 3291). Автор – Сергій Демченко («Слуга народу»).
4. «Про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави)» (№ 3326). Автор – Федір Христенко (ОПЗЖ).
5. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів ­України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою)» (№ 3564). Автор – Олександр Дубінський.
6. «Про внесення змін до деяких законів ­України щодо заборони фінансування органів влади та їх посадових (службових) осіб з-за кордону та заборони найвищим посадовим особам держави мати громадянство (підданство) іноземної держави» (№ 3572). Автор – співголова ОПЗЖ Вадим Рабінович.
7. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів ­України щодо охорони сім’ї, дитинства, материнства і батьківства» (№ 3916). Автори – депутати «Слуги народу» Георгій Мазурашу та Олена Лис.
8. «Про внесення змін до Податкового кодексу ­України щодо забезпечення оприлюднення інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань щодо дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та верховенства права закону» (№ 3936). Автор – Олександр Дубінський.
9. «Про внесення змін до деяких законів ­України щодо підтримки волонтерської діяльності» (№ 4521). Автор – Кабмін.

Законопроєкт суттєво ускладнює процедуру залучення іноземних волонтерів. Якщо зараз громадській організації, яка має статус волонтерської, досить проінформувати компетентні органи про залучення іноземців чи осіб без громадянства як волонтерів, то в разі ухвалення цього законопроєкту для цього потрібно буде отримувати дозвіл у Мінсоцполітики, а самих волонтерів перевірятимуть МВС та СБУ.

Проєкт закону також передбачає внесення змін до статей 203-206 КУпАП, якими встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, та посилення штрафних санкцій за низку порушень міграційного законодавства.

У поєднанні зі змінами до законодавства щодо волонтерства керівники громадських організацій можуть нести підвищену відповідальність за порушення волонтерами міграційного законодавства

10. «Про внесення змін до Кримінального кодексу ­України щодо криміналізації реклами або пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (№ 5496). Автори – група депутатів ОПЗЖ Наталія Королевська, Юрій Солод, Володимир Мороз, Володимир Кальцев і Валерій Гнатенко.

У разі прийняття цього законопроєкту він становитиме загрозу для громадських організацій, що просувають легалізацію легких наркотиків у лікувальних цілях в ­Україні. Фактично він містить заборону адвокації медичного канабісу, а організації та активісти, які будуть цим займатися, підпадатимуть під кримінальну відповідальність.

«Низка положень цих законопроєктів є дискримінаційними стосовно громадських організацій та активістів і несуть ризики для вільного розвитку громадянського суспільства в ­­Україні», - наголошують правозахисники.

Вказані проєкти законів:

• прирівнюють адвокаційну діяльність ОГС до комерційного лобізму;
• передбачають люстрацію вихідців із громадського сектору або введення поняття «іноземних агентів»;
• забороняють громадським активістам проводити акції протесту в безпосередній близькості до судів;
• запроваджують «перевірки на поліграфі» для громадських активістів, які бажають працювати в державних органах чи на підприємствах, афілійованих із державою;
• передбачають надмірну й невиправдану фінансову звітність для громадських організацій з іноземним фінансуванням;
• вилучають термін «ґендер» із законодавства;
• ускладнюють залучення громадськими організаціями іноземних волонтерів.

«Більшість із цих законопроєктів не були розроблені винятково для врегулювання різних аспектів життєдіяльності громадянського суспільства, а стосуються інших сфер (наприклад, законопроєкти щодо особливостей формування наглядових рад державних підприємств). Однак деякі положення цих документів, у разі їх прийняття, прямо чи опосередковано вплинуть на діяльність громадських організацій та громадянські права і свободи загалом», - зазначається у звіті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна виступила в ООН з заявою про негативний вплив дезінформації на права людини

Минулого року у наша країна зіштовхнулася із системною кризою в галузі охорони здоров’я, ростом звернень щодо домашнього насильства, тортурами з боку співробітників поліції, утисками вразливих груп, зокрема ромів та ЛГБТІ тощо, свідчить доповідь міжнародної правозахисної організації Amnesty International.

У Amnesty International зауважили, що 2020 рік став періодом системного порушення прав людини, на які держава, на жаль, не змогла належно відреагувати. «Українська влада має зробити ретельну роботу над помилками й не допустити їх повторення у 2021 році», - підсумувала директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.