Наприкінці минулого року міністр закордонних справ Вадим Пристайко підписав наказ, яким з 2 січня 2020 року ввів в дію нову структуру апарату МЗС України. Нова структура апарату МЗС - наслідок реформи держслужби, розпочатої у 2016 році. Однак на Михайлівській, де погоджуються, що необхідно реформувати і міністерство, і дипломатичну службу, не дуже-то й раді прийдешнім змінам: там до останнього опиралися їм, пише у своїй статті оглядач відділу міжнародної політики DT.UA Володимир Кравченко.
"Переважно через необхідність впровадження структури директоратів і призначення керівників цих підрозділів за результатами зовнішніх конкурсів, які проводитиме Національне агентство з питань держслужби", - пише Кравченко.
В приватних бесідах українські дипломати вельми негативно сприймають саму ідею призначення на посаду голови директорату людини з боку.
"Одна з причин - побоювання, що хоча прибульці ззовні й отримуватимуть зарплату значно вищу, ніж їхні колеги, котрі очолюють департаменти, управління та відділи (на це ЄС виділив спеціальні кошти), але після закінчення контракту "варяги" просто кануть у небуття, залишивши після себе руїни, розчищати які доведеться працівникам МЗС", - додає оглядач.
"Люди, котрі працюють у системі, по-перше, знають, що треба робити, а по-друге, відповідають за свої рішення. У цьому ж випадку - не очікується ні перше, ні друге", - сказав у розмові з DT.UA один з кар'єрних дипломатів.
Детальніше про нинішню реформу Міністерства закордонних справ України читайте в статті Володимира Кравченка "МЗС з обмеженою відповідальністю" для видання "Дзеркало тижня. Україна".
Українська дипломатія має кілька проблем, причини яких цілком очевидні, і які піддаються вирішенню протягом наступного року. Детальніше читайте в статті Надзвичайного і Повноважного посла України Андрія Веселовського "Як позбутися "прицьомок" в українській дипслужбі" для спецпроєкту "Зе!повіт".