У МОЗ прокоментували "лякалки" про масове закриття лікарень

Законтрактовуватися із НСЗУ мають лише ті медичні заклади, які можуть надати якісну допомогу пацієнту, вважає директор директорату медичних послуг МОЗ Оксана Сухорукова.

"Мені часто закидають: "Ми ж лікуємо інфаркт. Чому не можемо законтрактуватися з НСЗУ на пріоритетну послугу за пріоритетним тарифом, якщо в нас нема ангіографа?". А все дуже просто – ми говоримо про безпеку пацієнта. І якщо заклад не може надати якісну сучасну допомогу, то наслідки для пацієнта можуть бути непередбачувані… Держава не може собі дозволити оплачувати неякісні послуги", - наголосила Сухорукова в інтерв'ю ZN.UA.

За словами чиновниці, летальність у деяких терапевтичних відділеннях при інфаркті – понад 20%. У спеціалізованих закладах, де людині можуть надати сучасну допомогу, летальність зменшується до 5-7%. Вона також нагадала про пологовий будинок у селі Шабо на Одещині.

"Пологове відділення у с. Шабо, де 2019 року прийняли 86 пологів. 40% з них були з ускладненнями. Пологове відділення – в жахливому стані. Вартість одних пологів для держави в цьому відділенні коштує 12 тисяч 400 гривень. Майже на третину більше, ніж тариф НСЗУ. Треба розуміти: що більше в лікарні надано допомоги, то більший досвід у лікарів, безпечніше для пацієнта і дешевше для держави. Я вважаю, що таке пологове відділення – злочин. У таких умовах народжувати не можна", - зазначає Сухорукова.

Водночас співробітниця МОЗ заспокоює: якщо лікарня не законтрактувалася на пріоритетну послугу через відсутність необхідного обладнання, це не означає, що вона не може законтрактуватися на звичайну терапію. Тож деякі медичні послуги пацієнти зможуть отримати й за місцем проживання, а профільні – там, де їх зможуть надати якісно.

При цьому необов'язково їхати далеко, адже якщо говорити про визначення багатопрофільної лікарні, то, крім переліку послуг, які там мають надаватись, є ще критерій годинного доїзду.

"Якщо лікарня не законтрактувалася на пріоритетну послугу, це не означає, що вона не може законтрактуватися на звичайну терапію. Це по-перше. По-друге, давайте все ж таки згадаємо, що в нас іде реформа децентралізації. Розбудова спроможної мережі закладів – це обов'язок місцевої влади. І якщо ми говоримо про визначення БЛІЛ, то, крім переліку послуг, які там мають надаватись, є ще критерій годинного доїзду, який має виконуватися в обов'язковому порядку", - наголошує вона.

За словами Сухорукової, місцева влада має розглядати питання в комплексі: якщо приймається рішення про скорочення тієї чи іншої лікарні, то має бути прийнято і рішення, яким чином пацієнт від свого населеного пункту дістанеться найближчої лікарні.

Докладніше про те, чого чекати від другого етапу мед реформи в Україні, читайте в інтерв'ю Оксани Сухорукової для "Дзеркала тижня. Україна".