У християн східного обряду настав різдвяний святвечір

Православні віруючі і греко-католики відзначають навечір'я Різдва Христового, або різдвяний святвечір.

6 січня у віруючих закінчується Різдвяний піст, який тривав з 28 листопада. Цей піст був встановлений ще у часи раннього християнства спеціально для того, щоб до дня Різдва православні християни очистили себе покаянням, молитвою і стриманістю.

Різдвяний піст завершується після настання темряви, або появи на небі першої зірки, яка символізує зірку, що зійшла над Віфлеємом у момент народження Ісуса. Згідно з Євангелієм, побачивши її, східні мудреці прийшли поклонитися Немовляті Христу і принесли Йому свої дари.

Святвечір буває двічі на рік - напередодні свят Різдва Христового та Богоявлення (Водохреща). За традицією, цього дня, прийшовши з храму після ранкової служби, віруючі утримуються від вживання їжі до вечора, а в різдвяний святвечір - до появи на небі першої зірки.

За монастирським статутом у цей день на трапезі покладається тільки кутя - варена пшениця (або рис) з медом, звідки і походить назва.

Православна церква встановила традиції святкування надвечір'я Різдва Христового вже в IV столітті. У V столітті Константинопольський патріарх Анатолій, а потім Анатолій і Софроній Єрусалимські, Косма Таюмський і Іоанн Дамаскін написали для святкування Різдва Христового священні співи, якими Церква по цю пору прославляє цю радісну подію.

Різдво входить в число дванадесятих свят і святкується 25 грудня. Українські православні церкви, Російська, Єрусалимська, Сербська, Грузинська православні церкви і Афон, а також Українська греко-католицька церква і ряд інших східно-католицьких церков святкують Різдво за юліанським календарем (т. зв. "старим стилем"), що відповідає 7 січня сучасного григоріанського календаря.