У часи боротьби з коронавірусом українці не забувають про економіку та національну безпеку

Більшість українських громадян уважає, що боротьба з поширенням коронавірусу повинна поєднуватися із забезпеченням двох інших пріоритетів державної політики: збереженням економіки та захистом національної безпеки.

Про це свідчать результати загальнонаціонального телефонного опитування, яке Київський міжнародний інститут соціології провів на замовлення колективу дослідників із Великої Британії, США, Німеччини та України. Їх у своїй статті для ZN.UA аналізує Володимир Кулик.

Одне з запитань стосувалося пріоритетності боротьби з коронавірусом порівняно зі збереженням економіки. 31% респондентів погодилися з таким твердженням: "ми повинні зробити все, щоб зупинити коронавірус, незалежно від того, як це вплине на економіку". Водночас 39% уважають, що "іноді ми повинні уникати кроків, які могли б допомогти зупинити поширення коронавірусу, але завдали б занадто великої шкоди для економіки". Ще 19% дотримуються думки, що "ми повинні надати перевагу збереженню економіки, а не протидії поширенню коронавірусу".

В іншому запитанні з аналогічними варіантами відповідей ішлося про вибір між протидією поширенню коронавірусу та захистом безпеки й територіальної цілісності України. За пріоритет протидії вірусові висловилися 20% респондентів, за узгодженням двох пріоритетів – 38%, а за пріоритет захисту безпеки – 26%.

Збереженню економіки особливо схильні надавати пріоритету чоловіки, мешканці великих міст та люди середнього достатку. А на пріоритеті національної безпеки особливо наполягають україномовці, мешканці Заходу, чоловіки та людей із вищою освітою. Ті респонденти, які заявляють про намір голосувати на майбутніх виборах за Володимира Зеленського, більше за інших підтримують заходи на боротьбу з коронавірусом, а потенційні виборці Петра Порошенка виявляють особливу турботу про національну безпеку.

Телефонне опитування КМІС проведено 9-29 квітня 2020 року (польовий етап тривав 22-24 квітня). Воно є частиною міжнародного дослідницького проєкту "Мінливі ідентичності та межі: випадок України". Опитування фінансувалося з коштів Університету імені Джорджа Вашинґтона (США) та Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (Німеччина). Опитано 2024 респондентів в усіх областях України, крім Криму та окупованої частини Донбасу. Статистична похибка не перевищує 2.4%.

Докладніше читайте у статті Володимира Кулика "Вибір у часи пандемії: що громадяни пропонують робити державі" для ZN.UA.