Цікаві діалектизми: що таке віхтик, луток, бармаки

Через повномасштабне вторгнення Росії, багато наших громадян перейшли на українську мову. У деяких областях нашої країни можна почути колоритні діалектизми. Наприклад, на Полтавщині часто говорять такі слова, як віхтик, луток, бармаки. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржика: як сказати «брюки» українською

Українці, які приїздять у Полтавську область, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:

• виварка – велика каструля у якій прали і виварювали одяг
• віхтик – ганчірка
• причілок – бічна стіна хати
• сапет – великий плетений кошик для збирання фруктів та овочів
• стОянка – молоко у банках, яке налите для скисання
• телемінитися – розкричатися, вийти з себе
• лУток – підвіконня
• гилИти – накласти багато чогось, наприклад, їжі в тарілку
• накушкатися чи набехкатися – вдягнути багато одягу
• хаміль-хаміль – швиденько вступитися, втекти звідкись
• настрополити – налаштувати когось негативно
• лИндати – ходити без діла, вештатися
• цеберка – відро
• тирлуватися – об'єднуватися в один гурт, «тусуватися», з негативним підтекстом
• роз'єрепенитися – розізлитися, розкричатися
• валувати – кричати, чи голосні звуки видавати
• жирувати – лоскотати чи ніжитися, наприклад "коти на сонці жирують".
• лАнці, рам'є, рамйо, гнидники – старі речі – одяг чи техніка;
• наличники – дерев'яна оздоба навколо вікон;
• бармаки – вила з тупими кінцями для викопування овочів;
• гирявий – сумний, пригнічений;
• викабелюватися – вихвалятися;
• ґерґелі – груба назва ніг чи ласти;
• занаврити – присмачити страву засмажкою чи сметаною;
• маніжитися – ніжитися на сонечку.

Деякі люди часто вживають у розмові іншомовні слова, оскільки не знають, як їх сказати українською. Раніше ми писали, які іншомовні слова можна замінити українськими.