Колишній заступник генпрокурора Віктор Трепак повідомив про те, що мер Віталій Кличко звернувся до нього з проханням проаналізувати у правовому аспекті ситуацію з активізацією правоохоронців щодо столичної влади. Зокрема, у Києві досить тривалий час відбуваються обшуки на комунальних підприємствах (КП) та в Київській міській держадміністрації.
«Як зазначив очільник Києва, йому потрібна компетентна неупереджена оцінка цієї ситуації. Я погодився це зробити, виходячи з того, що: по-перше, останнім часом правоохоронні органи дійсно є надактивними стосовно столичної влади; по-друге, до цієї активності є багато питань щодо її юридичної обґрунтованості та об’єктивності; по-третє, мої колеги з юридичної компанії Ad Rem Lex, співзасновником якої я є, виявили зацікавленість у здійсненні такого дещо специфічного правового аналізу», - пояснив Трепак у Facebook.
За його словами, аналіз публічно доступних матеріалів кримінальних справ щодо представників виконавчої влади та столичних КП, які правоохоронці розслідували у серпні-вересні 2021 року, дав «низку не зовсім тривіальних висновків». Зокрема, проаналізована лише через правову призму ситуація вказує на її неоднозначність та суспільну значимість.
Так, ексзаступник генпрокурора зазначив, що надзвичайна активність правоохоронців щодо столичної влади має всі ознаки організованої на найвищому рівні та чітко координованої з єдиного центру цілеспрямованої діяльності. За його словами, про це, зокрема свідчить те, що:
- обшуки, вручення підозр та проведення інших процесуальних дій припало на один час – серпень-вересень 2021 року. При цьому практично про всі підозри у цих справах повідомили у другій половині серпня 2021 р., а пік такого повідомлення припадає на 16-19 серпня;
- проти столичної влади активізувалася майже вся система правоохоронних органів, а саме прокуратура, Держбюро розслідувань, Нацполіція, Державна фіскальна служба та Служба безпеки. За словами Трепака, не викликає сумнівів, що весь державний «силовий» механізм могли запустити лише за командою згори;
- правоохоронці реанімували старі кримінальні справи щодо столичної влади Києва. Зокрема, була різка актуалізація слідства у провадженнях, яким два, три і навіть п’ять років.
- процесуальні дії у відповідних справах супроводжувалися потужною інформаційною компанією. Зокрема, їх висвітлювали правоохоронні органи, підтримували своїми коментарями Офіс президента та народні депутати, а також інформація «розганялася» ЗМІ. Водночас повідомлення правоохоронних органів мали категоричні висновки, що для них неприпустимо.
«Взагалі складається враження, що низка процесуальних дій (проведення обшуків, вручення підозр) мали постановочний характер і спеціально проводилися для створення відповідного інформаційного продукту», - зазначив Трепак.
Крім того, за його словами, більшу частину справ проти представників влади Києва розпочали на підставі матеріалів Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Тоді як у повідомленнях правоохоронних органів жодним чином не згадано про ці матеріали як першоджерело виявлення фактів неправомірного використання бюджетних коштів та інших посадових зловживань посадовцями столичної влади та КП.
Як зазначив Трепак, аналіз діяльності Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА показав, що столична влада систематично і досить результативно використовує інструмент внутрішнього фінансового контролю.
«За правовою логікою тих, хто постійно виявляє правопорушення, показово не переслідують і не звинувачують у цих правопорушеннях – з ними конструктивно співпрацюють і заохочують до продовження такої діяльності. У даному випадку, на жаль, все робиться навпаки», - заявив Трепак.
Також аналіз ситуації показав, що обшуки, проведені в рамках відповідних справ, виглядають більше як силові демонстративно-показові акції, ніж процесуальні дії, у яких існувала об’єктивна потреба і які проводилися на законних підставах.
Трепак пояснив, що згідно зі ст.. 234 КПК, обшук проводять для виявлення та фіксації даних про вчинення правопорушення, а також, аби знайти знаряддя чи майно, здобуте у результаті його вчинення чи встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Водночас обшук – це крайній процесуальний засіб доказування, у якому в багатьох випадках просто немає потреби і який може бути замінений звичайною виїмкою. Останнє можна реалізувати за допомогою тимчасового доступу до документів та їх вилучення (ст. 160 КПК).
«Як випливає з наявних матеріалів, усі обшуки, які були проведені у структурних підрозділах КМДА та комунальних підприємствах, завершились вилученням статутних документів, посадових інструкцій, тендерної документації тощо, яка апріорі не могла бути прихована і яка у більшості своїй перебуває у відкритому доступі. При цьому мало місце тривале блокування діяльності структурних підрозділів КМДА та комунальних підприємств (у ряді випадків обшуки тривали упродовж усього робочого дня, а то й більше), а також втручання у їхню діяльність», - пояснив Трепак.
Він звернув увагу на те, що загальними тенденціями обшуків є:
- проведення саме обшуків, а не тимчасовий доступ до речей та документів та їх вилучення. За словами Трепака, це може свідчити про демонстрацію грубої сили з боку правоохоронних органів для залякування фігурантів справ;
- проведення обшуків різними органами практично одночасно у справах різних періодів. Це, як вказав Трепак, дозволяє визначити їх як тактичні, які мають певну спільну позапроцесуальну мету і координуються з єдиного центру.
Крім того, ексзаступник генпрокурора додав, що за допомогою подачі у ЗМІ спеціально продуманої, а інколи маніпулятивної інформації про обшуки створюється враження тотальної корумпованості столичної влади та відбувається фактичне визначення винних ще до рішення суду.
Водночас Трепак заявив про те, що варто серйозно поставитись до «претензій» правоохоронних органів:
- по-перше, якщо зараз процесуальні дії у цих справах проводяться без належних підстав, поспіхом і поверхово, то це зовсім не означає, що всі без виключення «кейси» правоохоронців стосовно представників столичної влади є безпідставними;
- по-друге, Кличко у межах своїх повноважень має належно реагувати щодо своїх підлеглих, у діях яких вбачаються посадові зловживання та інші порушення закону. Включно з відстороненням від виконання обов’язків та звільненням з посад, якщо для цього є підстави, передбачені законодавством. Так само столична влада, за словами Трепака, має реагувати на журналістські розслідування, які стосуються її діяльності і мають суспільно важливе значення;
- по-третє, потрібно забезпечити повне сприяння правоохоронцям у проведенні слідства щодо вищевказаних посадовців. Безумовно, це варто робити з твердою вимогою до органів досудового розслідування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
«Як зазначалося, попередній правовий аналіз та висновки за його результатами зроблені на підставі доступних матеріалів з відкритих джерел і ґрунтуються на конкретних фактах та даних. Наприклад, детальні матеріали Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА розміщені на сайті КМДА у вигляді щорічних звітів про діяльність підрозділів внутрішнього фінансового контролю та аудиту – по галузях і типах проблем. Безперечно, значно більшу «поживу» для юридичного аналізу та висновків стосовно законності та неупередженості дій правоохоронців дало б ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень. Але на цьому етапі розслідування вони певною мірою доступні лише фігурантам у цих провадженням та їхнім адвокатам, які, до речі, могли б також внести свою лепту в інформування суспільства щодо таких проваджень», - додав Трепак.
Як повідомляло ZN.UA, лише у 2021 році правоохоронці оголосили підозру 32 посадовим особам КП і 10 чиновникам КМДА. Водночас починаючи з 2019 року, підозри оголосили 120 чиновникам команди мера Віталія Кличка. 53 кримінальних провадження у 75 співробітникам адміністрації та керівників КП столиці – передані в суд.
Якщо хочете дійсно розібратися в причинах протистояння президента і мера, читайте статті Інни Ведернікової «Чи відбере Зеленський столицю?»і «Закон бумеранга», де були спрогнозовані та пояснені події, що відбуваються.