Україна перемогла в короткій війні. Мобільні і винахідливі українські військові завдали тяжких втрат Росії й зірвали її плани захопити Київ. Тепер почалася довга війна. Вона буде висмоктувати життя, запаси зброї і гроші, поки одна зі сторін не втратить волю боротися далі. І поки що Москва перемагає в такій війні.
Про це пише The Economist, нагадуючи про відступ українських захисників з Сєвєродонецька. Зараз російські загарбники наступають на Лисичанськ і найближчим часом можуть взяти під контроль всю Луганську область. Вони також загрожують Слов’янську, розташованому поблизу вже окупованого Донецька. У Києві визнають, що у ворога більше зброї і боєприпасів. А в українському уряді кажуть, що до 200 солдатів гине щодня.
На щастя для України, це ще не кінець. Російський наступ повільний і обходиться дуже дорого. З зброєю стандартів НАТО, новими тактиками й достатньою фінансовою допомогою Україна має всі шанси змусити армію Росії відступити. Навіть якщо втрачені території буде важко повернути, Україна може довести марність атаки Владіміра Путіна і стати демократичною державою західного типу. Але для цього їй потрібна довготривала підтримка. І вона досі під сумнівом.
Очевидно, що довга війна більше підходить Росії. Обидві сторони використовують величезну кількість боєприпасів, але запаси Москви набагато більші. Російська економіка більша і в кращому стані, ніж українська. Добиваючись перемоги, Росія готови тероризувати й деморалізувати українців, скоюючи воєнні злочини. І удар по ТЦ в Кременчуці цього тижня був прикладом такого терору. Якщо буде треба, Путін згоден зі стражданнями власного народу.
Однак, довга війна не обов’язково повинна відбуватися на умовах російського автократа. Потенційно в України є багато мотивованих бійців. Західна військова промисловість може забезпечити їх всім необхідним. В 2020 році до запровадження санкцій економіка країн НАТО була більш ніж в 10 разів більшою, ніж російська. Розворот ситуації повинен початися на полі бою, де Україна повинна зупинити російський наступ і змусити окупантів відступати. У генералів Путіна все ще буде більше зброї. Але більш передові системи НАТО дадують українським захисникам можливість завдавати удари на більшій відстані й з більшою точністю.
Перейнявши тактики, розроблені в часи Холодної війни, коли НАТО теж чисельно поступався армії СРСР, Україна зможе знищити російські командні пункти і вузли забезпечення. Україна здобула значний успіх, коли використала зброю НАТО, щоб змусити російські сили покинути острів Зміїний. Київ повинен прагнути завести війну в «болючий глухий кут», повернувши контроль над символічно і стратегічно важливими територіями, такими як Херсон і завдаючи великих втрат Росії.
Якщо російська армія почне втрачати позиції на полі битви, в Кремлі можуть спалахнути внутрішні конфлікти й невдоволення. Західні розвідувальні служби переконані, що оточення тримає Путіна в ізоляції в правди. У російського автократа є звичка звільняти своїх командирів включно з генералом Алєксандром Дворніковим, якого усунули з посади після хаотичних перших тижнів війни. Захід може підвищити для Росії ціну довгої війни, посилюючи санкції, які завдають довготривалу шкоду російській економіці. Європа і США можуть відділити російську еліту від Путіна, підтримуючи інакодумців у політичних і бізнес-колах і переконуючи їх, що не варто приносити в жертву безглуздій і дорогій війні ціле майбутнє країни.
Чи Захід збереже цей курс? На саміті 23 червня ЄС надав Україні статус країни-кандидата на вступ, пообіцявши глибший рівень співпраці впродовж наступного десятиліття. На іншому саміті в Німеччині цього тижня країни G7 підтвердили й посилили санкції проти Росії. А потім в Мадриді НАТО визнав російську загрозу, збільшивши військову присутність союзників на східному фронті.
Але Україна - це важкий тягар. Західна оборонна промисловість грізна, але їй важко виробляти настільки велику кількість продукції, особливо боєприпасів. Щомісячний дефіцит українського бюджету становить 5 мільярдів доларів. І після війни країну потрібну буде відбудовувати. Суспільна підтримка України на Заході під тиском численних факторів: від інфляції до виборів. Зокрема, вже у 2023 році в США почнеться передвиборча президентська гонка, в якій збирається брати участь українофоб і шанувальник Путіна Дональд Трамп.
Глобальна ціна довгої війни теж буде зростати. Путін блокує експорт зерна і соняшникової олії з українських портів, провокуючи заворушення і голод в інших країнах. Також він намагається створити дефіцит газу в ЄС цієї зими, не дозволяючи європейцям зробити запаси влітку. Якщо єдність у Європі розпадеться через енергетику, вона буде втрачена й в питанні підтримки України. Ситуацію ускладнює ще й те, що деякі країни НАТО бояться перемоги України, очікуючи, що Путін в такому випадку піде на ескалацію, через яку їм доведеться вступити в катастрофічну війну з Росією.
Мета Путіна очевидна. Він хоче захопити якомога більший шматок України, оголосити перемогу, а потім змусити західні країни нав’язати Києву його умови. В обмін на це він погодиться не морити весь світ голодом, не мучити холодом і не погрожувати ядерним Армагеддоном. Погодитися на це було б страшним прорахунком. Україна може зіштовхнутися з постійною російською агресією. Чим більше Путін буде вірити в свої успіхи в Україні, тим більш зухвалим він буде ставати. Свої амбіції він описав у промові цього місяця, з усмішкою розповідаючи, як Петро I захопив частину Швеції. Він буде використовувати будь-яку доступну йому зброю включно з воєнними злочинами, ядерними погрозами, глобальним голодом і холодом в Європі.
Найкращий спосіб запобігти наступній війні - це перемогти Путіна у тій, яка вже триває. Лідерам потрібно пояснити своїм народам, що вони захищають не просто абстрактні принципи в Україні, а їхню власну безпеку. ЄС потрібно зміцнити свої енергетичні ринки, щоб вони не розвалилися наступної зими. Україні повинна отримати більше зброї. Ризик ескалації сьогодні дуже реальний. Але якщо Україні нав’язати поганий мир, ядерні погрози Путіна не зникнуть. Вони стануть ще більш небезпечними, особливо якщо російські звичайні сили будуть у невигідному становищі.
В довгій війні прості росіяни будуть страждати, а українці зазнають невимовного болю через марнославство Путіна. Для перемоги потрібно зосередити ресурси й зміцнити Україну як життєздатну, суверенну і орієнтовану на Захід країну. Це той результат, якого прагне сміливий український народ. В України і її союзників є достатньо людей, грошей і ресурсів, щоб перемогти Путіна. Але чи у всіх них є бажання зробити це?