Більшість українців у пошуках інформації про події в Україні та світі, як і раніше, звертається до телевізора, на другому місці – соціальні мережі, замикають трійку лідерів інтернет-ЗМІ.
Джерелом інформації для 67% опитаних українців є загальнонаціональні телеканали, свідчить спільне дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа».
Новинам у соцмережах віддають перевагу 44% українців, на інформацію онлайн-ЗМІ покладаються 29% опитаних, шукають інформацію у месенждерах 16%. І лише 6% та 7% українців відповідно шукають інформацію в друкованих газетах і на радіо.
Доволі популярним серед українців джерелом інформації є особисті зв’язки –28% респондентів дізнаються про актуальні новини від родичів, друзів та знайомих.
Найчастіше українці дивляться телеканали, програма яких поєднує випуски новин з розважальним контентом. Серед лідерів: «1+1» (43%), «Україна» (34%), СТБ (32%) та ICTV (31%). Менше 10% респондентів припадає на телеканали, які переважно транслюють новини і політичні токшоу. Російське телебачення дивляться 5% опитаних.
Серед соціальних мереж абсолютна більшість українців (56%) обирає джерелом інформації Facеbook, трійку лідерів замикає Instagram (25%).
Месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp) українці використовують переважно для отримання місцевих новин (20%), інформації про політичні події (20%) та життя спільноти (19%).
При обранні медіа як джерела інформації більшість опитаних звертають увагу на цікавість матеріалів (57%), незаангажованість подачі інформації (38%), оперативність висвітлення подій (38%), зручність подання інформації (33%) та близькість поглядів (29%). Інформація про власника чи власників медіа впливає на вибір 36% опитаних.
Порівняно з 2020 років кількість українців, які дізнаються новини з телевізора, знизилася на 8,4%, порівняно з 2018 роком – на 19,1%. Натомість на 5% зросла кількість одержувачів новин від знайомих і родичів, а також тих, хто отримує інформацію з месенджерів.
Людство перейшло у безкнижну фазу свого розвитку. Книги пішли, а з ними пішли і сенси, заради яких люди були готові жити і вмирати. На очах народжується новий уклад світу без книг. Але книжки завжди створювали мізки, а мізки створюють нову економіку. Без нової економіки, породженої іншими мозками, немає і не буде нової країни.
Слова розмовляють з конкретними людьми, а смисли здатні привернути до себе все населення, оскільки це розмова не з індивідуальною свідомістю, а з усією масовою свідомістю відразу. Докладніше про те, як Україні повернути боротьбу за смисли та де шукати їх новим поколінням українців, читайте у статті Георгія Почепцова «Життя без смислів» у ZN.UA.