Комунікативно-кулачні бої

12 травня, 2021, 17:20 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Якщо телебачення створює потрібний владі світ, то соцмедіа руйнують його

Теперішня людина змінюється, щоб не сказати — деградує. Минуле людство сформували книжки та газети, які з винаходом друкарства стали основним інформаційним потоком. І читання книжки завжди було певною інтелектуальною працею. Мозок повинен трудитися...

Потім на перше місце виступили телебачення та кіно, й поступово цивілізація стала відходити від вербальної бази до візуальної, що дає значно більш полегшений продукт для мозку. І, зрештою, прийшов Інтернет, де кожен може бути хоч автором, хоч читачем. Це так, як ніби ми перейшли до перегляду фільмів, знятих самими глядачами. До речі, найбільше текстів у соцмедіа продукують політичні екстремісти, оскільки вони — найактивніші. Навіть основні обсяги пропаганди проти вакцинації, як засвідчили американські дослідження, теж виробляють лише дванадцять осіб. До речі, до них належить і одна подружня пара. Тобто така «чортова дюжина» здатна впливати на мільйони...

Фільми помалу поступилися серіалам, які довше не відпускають свого глядача. Людина тепер сидить перед екраном по вісім годин на день. Її все менше цікавить реальний світ за вікном. І обговорює вона фільми й серіали так, наче це реальні події, свідком яких вона була. До речі, пандемія, зі зрозумілих причин, різко збільшила час, який люди проводять перед екранами.

Фізичний простір відіграє дедалі меншу роль у житті людини. Ми відчуваємо його повною мірою лише у відпустці, коли цілком занурюємося у фізичний світ із його заходами сонця, грибами, річками й морями, що забирає нас зі світу цивілізації. Тобто зі світу домінування інформаційного й віртуального, перебування в якому призводить до нівелювання значення світу фізичного. Дощ за вікном страшний лише тоді, коли ти на вулиці...

Людство полюбило екологію, коли світ фізичний знову став небезпечним. Сучасні техногенні катастрофи на кшталт аварії на Чорнобильській АЕС легко приводять довкілля у небезпечний для людини стан, виправлення якого потребує десятиліть. Зараз грядуть кліматичні зміни, оскільки щороку температура на планеті зростає через діяльність людей. І врятувати людство може лише саме людство... І навіть вирахувано межу: це треба зробити до 2050 року, інакше спека все знищить.

«Кольорові революції» є , по суті, інформаційно-віртуальними, оскільки головним інструментарієм стає інформація, що робить віртуальний світ новим, де місце ворога починає займати влада. Перебудова була такою ж віртуальною революцією, яка проголосила ворогом КПРС, але не КДБ, чиє значення для утримання моделі СРСР було навіть більшим, ніж самої партії. Внаслідок такої закулісної гри і прийшов до влади Путін, який упродовж усієї перебудови перебував за кордоном. Його, на той момент геть невідому людину, привели до влади певні сили.

Нині говорять про інформаційні автократії. Наприклад, С.Гурієв (до речі, випускник київської школи №145, а тепер — французький професор) вважає, що завдяки інформаційному інструментарію сучасні диктатори не потребують репресій, вони здатні створювати видимість правильності та компетентності власного правління з допомогою інформації. І це зрозуміло: інформаційна доба породила таких самих інформаційних диктаторів...

Скриншот Youtube

Опора на інформацію пояснює захмарні фінанси, які вкладає Росія в телевізійні політичні проєкти Соловйова або Кисельова. Їхні ток-шоу створюють телесвіт, який чітко поділяється на ворогів і друзів. Тобто відтворюється більш первісний погляд на світ, коли роль ворога була різко завищена. Водночас це такі «прописи для розуму», оскільки дають відповіді на ще навіть не поставлені запитання масової свідомості.

У цих телевізійних ток-шоу Україна стала ворогом номер один. Навіть звичний ворог — США — не отримує в них стільки ефірного часу. Періодично там можуть піддати обстрілові/обсміюванню Естонію, Латвію чи Литву. У Росії залишається єдиний друг — Білорусь, та й то на рівні любові між можновладцями. Це як поцілунок Брежнєва і Гонекера...

Ток-шоу створюють у головах модель світу на кшталт релігійної або ідеологічної. Ніхто не може сумніватися у правильності списку ворогів. Утрируючи, можна сказати, що минулі релігійні й ідеологічні моделі світу замінила нинішня телевізійна, яка намагається посісти сакральне місце, що звільнилося. Вона робить світ більш зрозумілим, пояснюючи всі негаразди (і справжні, й навіть прийдешні) підступами ворогів.

Телебачення створює єдино правильну, з погляду влади, модель світу, якій вірить старше покоління і не вірить молодь, оскільки вона орієнтована на Інтернет як джерело інформації. Сьогодні можна говорити так: скажи мені, звідки ти береш інформацію, і я скажу тобі, хто ти... Російський телевізор бачить лідером лише офіційну особу. Інтернет як джерело говорить, наприклад, про Навального...

Дедалі сильніша репресивність реагування на прояви альтернативної інформації свідчить про те, що в моделі «інформаційної автократії» є межі. І вони пов'язані саме з конкуренцією між джерелами інформації — телебаченням та Інтернетом. Інтернет хоче змінити світ, він дивиться в майбутнє. Телевізор хоче зберегти все як є, він дивиться в минуле.

Російське телебачення щосили моделює власну об'єктивність, запрошуючи для участі в політичних передачах «хлопчиків для биття» із сусідніх країн. Але власних експертів, як кажуть співробітники, вони добирають за рівнем «крикливства», що дає їм змогу разом із ведучим розгромити будь-якого опонента. Зате створюється видимість об'єктивності, оскільки телевізійні дослідники давно виявили, що за наявності лише однієї точки зору глядачі починають сумніватися у правдивості інформаційного потоку.

Аналітики також встановили, що публічні спори нікого не переконують, а лише посилюють початкові позиції сторін. Оскільки ж на одного, скажемо прямо, невідомого представника України, гордо іменованого «відомим українським політологом», накидаються зразу п'ятеро осіб на чолі з ведучим, зрозуміло, чия позиція візьме гору. Навіть співчуваєш, що раз на тиждень він мусить виконувати таку невигідну для себе роль. Яка, правда, компенсується фінансово. За законами казкового жанру, він і повинен бути таким собі «незнайком», аби ведучий міг убити його наповал, виступаючи в ролі «знайка».

В Інтернеті видно майбутнє. У телевізорі боги давно спустилися на землю. Є імена, яких не можна навіть подумки вимовити в негативному контексті. І є вороги, чиї імена можна змішувати з брудом. Але й ця боротьба має межі. Радянський Союз мав монополію на інформацію. Нині Інтернет створює множинність інформаційних потоків, що дозволяє з'явитися критиці влади. А ніяка влада не любить критики...

IvanAstashkin/pixabay

Росія в останні місяці посилює репресивне керування ситуацією, впроваджуючи жорсткі закони, що обмежують альтернативні інформаційні потоки. У відповідь виникають протести. Деякі журналісти дивуються, навіщо карати відомих людей за участь у протестному мітингу. Вони не розуміють, що саме це буде широко висвітлене в опозиційній пресі й таким чином налякає інших. Студент подумає: якщо вже мого професора притягнули, то що ж буде зі мною...

У результаті, телевізор створює правильну картину світу, яка стає сильнішою за реальну. Кожному з нас відомий лише маленький фрагмент реальності, а тут вона з'являється у всій красі. Кожен глядач, хоче він чи ні, отримає «правильні» уявлення, причому видовищно оформлені. Вони йдуть у криках, звинуваченнях, видаленнях, інколи навіть бійках, що не дає змоги відірватися від екрана. Тут не почуєш прохання кота Леопольда: «Давайте жити дружно», оскільки це такий «кулачно-комунікативний» бій, де рефері заздалегідь знає, кому має присудити перемогу.

Телевізор створює ту модель світу, яку хоче бачити влада. Росія йде тим самим шляхом, яким уже пішла Білорусь, застосувавши всю потугу репресивної машини ще раніше. Але це двосічний інструментарій. Він створює «бійців» не лише з боку влади, а й із боку населення. Ніхто не хоче жити під чоботом...

У минулому шамани очищали вогнем, нинішні телешамани очищають телевізором. Але функціонально це близькі речі — все спрямовано на вигнання злих духів. І головним у цьому камланні став Соловйов із озера Комо в Італії, де він придбав уже дві вілли.

Вигідна ця справа — розганяти злих духів на екрані...

Більше статей Георгія Почепцова читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК