Голова Чечні Рамзан Кадиров та «повар Путіна», що контролює ПВК «Вагнер», Євгєній Пригожин своїми заявами після звільнення Україною Лимана пошкодили й без того вразливі наративи Кремля, вважають в Інституті вивчення війни (ISW). У новому звіті йдеться, що публічні висловлювання вказаних осіб, ймовірно, публічно підірвали «лідерство» російського президента Владіміра Путіна.
Так, 1 жовтня Кадиров заявив, що російське військове командування не здатне оперативно відреагувати на загострення ситуації навколо українського Лимана на Донеччині. Він висловив думку, що РФ має «звільнити» вже анексовані нею ж території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей всіма доступними засобами, включно з ядерною зброєю малої дальності. Пригожин своєю чергою повторив критику Кадирова стосовно російського військового керівництва. Як стверджують в ISW, зосередженість Заходу на закликах Кадирова щодо ядерної зброї приховала справжню важливість цих заяв.
«Кадиров і Пригожин є добросовісними членами невеликої групи лідерів, яку росіяни називають силовиками — людей зі значною владною базою та членством або прямим доступом до найближчого оточення Путіна. У Кадирова є історія безвідповідальних заяв і хвастощів, які не завжди потрапляють у заголовки чи формують наративи в Росії. Пригожин теж не є зазвичай домінуючим голосом, хоча останніми тижнями його популярність зросла. Але їхні заяви 1 жовтня справили глибокий вплив на російський інформаційний простір. Разом вони зламали наратив Кремля, який намагався пом’якшити удар поразки навколо Лимана», – пояснили в Інституті вивчення війни.
Вказано, що ці двоє, можливо ненавмисно, публічно підірвала лідерство Путіна. Зокрема Кадиров націлився на командувача Центральним військовим округом (ЦВО) генерал-полковника Алєксандра Лапіна та звинуватив начальника Генштабу генерала армії Валєрія Гєрасімова у приховуванні провалів першого в Лимані. Путін публічно висловив свою довіру Лапіну, коли Міноборони РФ оголосило про перемогу Лапіна під Лисичанськом 24 червня. Водночас західні військові чиновники також повідомили, що Путін ухвалював оперативні військові рішення в Україні та керував своїм військовим командуванням.
«Таким чином, Путін, ймовірно, відповідальний за рішення не лише не посилювати угрупування в Лимані, але й намагатися його утримати – це факти, які, ймовірно, відомі принаймні кільком людям із його найближчого оточення. Тобто прямий напад Кадирова на Лапіна є непрямим нападом на Путіна, усвідомлює це лідер Чечні чи ні. Путін і його рупори були вкрай небагатослівними щодо діяльності військових командувачів або їхніх замін, що робить заяву Кадирова та її відлуння Пригожина особливо примітними», – додали в ISW.
В Інституті вивчення війни вважають, що Путін, ймовірно, усвідомлює небезпечний шлях, яким почали йти Кадиров і Пригожин. Це викликало відсіч підконтрольних Кремлю голосів і мілітарних блогерів проти прямої критики військових командувань. Федеральні телеканали охарактеризували заяви Кадирова проти Лапіна як «досить різкі», а мілблогери стверджували, що більшу відповідальність за поразку несе Міноборони РФ, стверджуючи, що Лапін не командував Лиманським гарнізоном.
Наслідком вищеописаного може стати те, що спільнота мілблогерів може почати підривати наративи Путіна для його основної аудиторії на тлі поразок і невдач російської війни в Україні. Тим більше, що їхні наративи поширюються на ЗМІ, контрольовані Кремлем.
В ISW вважають, що російський інформаційний простір зазнав трансформацій після поразки росіян у Лимані на фоні проведення часткової мобілізації. На російському телебаченні активно обговорюють невдачі на фронті, називаючи винними в цьому військове керівництво, яке невчасно прислало підмогу.