Суди, міліція і російські ЗМІ користуються у українців найменшою довірою - опитування

Традиційно найбільшу довіру українців викликає церква (45, в 2013 було + 40%), свідчать результати соцопитування.

Дослідження було проведене Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" та соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 24 грудня 2014 року. Опитано 2008 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим. Теоретична похибка вибірки - 2,3%.

На другому місці - засоби масової інформації України (+13, у 2013 році було + 19%), на третьому - громадські організації (+9, було + 2%). У 2014 році суттєво зросла довіра до Збройних сил України (+ 25%, було -1,5%) та президента України (+ 5%, в 2013 було -27,5%).

Рівнем недовіри відзначаються засоби масової інформації Росії (-72%, було -28%), суди (- 72%, було -52%), банки (-71%, було -33%), прокуратура (-64%, було -48%), міліція (-58%, було -48%).

Далі за рівнем недовіри йдуть: політичні партії (-56%, було -44%), Конституційний Суд України (- 56%, було -40%), Служба безпеки України (-34%, було -27%).

Згідно із результатами дослідження, істотно поліпшився баланс довіри-недовіри до Верховної Ради України (у 2014 році 26%, в 2013 було -54%), і до уряду України (в 2014 році -18%, в 2014 було -36.5%). А от баланс довіри до місцевої влади дещо погіршився (2014 -15%, 2013 -4%).

Як наголошується, в кінці 2013 року в Україні не було жодного політичного лідера, довіра до якого переважало над недовірою. "У 2014 році є два політика з позитивним балансом довіри-недовіри: Андрій Садовий (+ 17%) і Петро Порошенко (+ 7%)", - стверджують автори дослідження.

У трьох політиків довіра і недовіра врівноважені: Ганні Гопко довіряють 23%, не довіряють 20%, Семену Семенченко довіряють 36% і стільки ж не довіряють, Тетяні Чорновіл довіряють 35%, не довіряють 33%. При цьому деякі новообраних політиків населення знає ще дуже мало: не знають Олега Березюка 57% населення, Ганні Гопко - 44%.

Найгірший баланс довіри-недовіри у Петра Симоненка (-78%, в грудні 2013 було -51%, в грудні 2012 - 39%), далі за рівнем негативу йдуть: Юлія Тимошенко (-58%, в грудні 2013 і грудні 2012 було -25%), Юрій Бойко (-49%), Валерія Гонтарєва (-46%), Олег Ляшко (-43%), Олег Тягнибок (-43%, в 2013 -24%, в 2012 -21%), Арсен Аваков (-42%), Юрій Луценко (-39%, в 2013 -29%), Олександр Турчинов (-36%), Андрій Парубій (-24%), Олег Березюк (-12%), Володимир Гройсман (-8%), Анатолій Гриценко (-6%), Арсеній Яценюк (-4%, в 2013 році - 15%).

Громадяни переважно позитивно ставляться до того, що у Верховну Раду були обрані громадські активісти: 40% сподіваються, що вони зможуть внести позитивні зміни в діяльність Верховної Ради, а 19% вважають, що саме з допомогою громадської активності і повинна оновлюватися Верховна Рада.

Так само громадяни позитивно ставляться до того, що у Верховну Раду були обрані військові, які брали участь у бойових діях на Донбасі: 42% сподіваються, що вони зможуть внести позитивні зміни в діяльність Верховної Ради, а 11% - що вони зможуть у разі потреби застосувати силу. Лише 17% населення вважають, що ці депутати не готові до професійної роботи у Верховній Раді і ще 11% побоюються, що для цих військових сила важить більше, ніж закони.

Результати соціологічного дослідження, проведеного за замовленням ZN.UA Київським міжнародним інститутом соціології, також підтверджують, що в "хвості" довіри плетуться також Верховна Рада і міліція. Найбільше українці довіряють волонтерів та добровольців, найменш - судам і ГПУ.