Суди апеляційної інстанції відмовили Леоніду Черновецькому у позовах проти видання «Дзеркало тижня»

Постановою Київського апеляційного суду 14 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Крижанівської Г.В., Мельника Я.С., Шебуєвої В.А.  залишено без задоволення апеляційну скаргу Черновецького Леоніда Михайловича. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2022 року залишено без змін.

З Леоніда Черновецького стягнуто на користь журналіста 7 000 гривень витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

Також постановою Київського апеляційного суду 8 березня 2023 року в складі колегії суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О., Таргоній Д.О. залишено без задоволення апеляційну скаргу Черновецького Леоніда Михайловича. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 7 вересня 2022 року залишено без змін.

З Леоніда Черновецького стягнуто на користь журналіста 6 500 гривень витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

Таким чином, суди апеляційної інстанції визнали два позови Леоніда Черновецького безпідставними.

Необхідно нагадати, що свої моральні страждання Леонід Черновецький оцінив у два мільйони гривень (кожен позов по 1 мільйону).

У першому позові оскаржується новина з тексту «Чи відбере Зеленський столицю?» редактора відділу політики Інни Ведернікової. Позивач оскаржував таке судження автора: «Але тут важливо нагадати, що основним аргументом, котрий дозволив Януковичу легітимізувати своє рішення в очах громадян, була антикорупційна кампанія силовиків та команди Попова, які розпочали активне викриття діянь Черновецького. Конституція — ніщо, справедливість — усе. Влада показово повертала в комунальну власність міста украдені Черновецьким активи. Що вона з ними робила потім — тема не цього матеріалу. Однак точно привід боятися для Кличка», — додає Ведернікова».

Другий позов стосується цитати з публікації того ж автора від 12 червня 2021 року «Влада чи гаманець?» наступного змісту: «Алла Шлапак — ексспівголова фракції «Блок Леоніда Черновецького» (на пару з Денисом Комарницьким), хранителька «сіток» Черновецького — не випадкова людина в команді Тимошенко».

Відмовляючи у задоволені позову суди зазначили: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має права вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню Інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу і дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Отже, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

При цьому, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Наше видання уважно стежило за подіями, що відбуваються у столиці під час каденції позивача та першим опублікувало інформацію про масштаби порушень.

Редакція продовжує відстоювати у судовому порядку захист прав своїх журналістів на вільне вираження думок авторів у власних матеріалах та окремо дякуємо ГО «Платформа прав людини» за юридичний супровід цих справ.

Представник «Дзеркало тижня» адвокат Роман Васильняк (юрист ГО «Платформи прав людини») зазначив: «Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Конвенції захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом – це передумова плюралізму поглядів. Чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики».