За словами захисниці Мельниченка, відповідне рішення суд прийняв на засіданні у вівторок, 20 листопада. "Сьогодні суд скасував ще одне, друге рішення щодо арештів нібито рахунків підприємств, до яких мав відношення мій клієнт", - пояснила журналістам Лєжух.
І наголосила на тому, що своїм рішенням суд апеляційної інстанції вже скасував арешт на всі транспортні засоби Мельниченка та рахунки підприємств, які пов'язані з ним.
Зазначимо, на початку місяця Київський апеляційний суд скасував рішення Печерського районного суду та зняв арешт із двох Lexus і Toyota та чотирьох напівпричепів, що належать екс-майору. І відхилив нове клопотання прокуратури про їх арешт.
Наприкінці листопада 2016 року підозрюваного оголошено у всеукраїнський розшук. У квітні 2017 року в Інтерпол були скеровані матеріали для оголошення його в міжнародний розшук.
У січні поточного року суд перерахував колишньому генералові МВС Олексію Пукачу термін ув'язнення за "законом Савченко"(один день попереднього ув'язнення - за два дні у строк основного покарання) за вбивство журналіста Гонгадзе. Після відбуття 20 років покарання він зможе подати клопотання про помилування.
Ані Пукач, ані родина Гонгадзе з вироком не згодні. Мирослава Гонгадзе зазначила, що неназваними і непокараними досі залишаються головні винуватці смерті її чоловіка - замовники вбивства.
У березні 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох екс-співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС - Валерія Костенка, Олександра Поповича і Миколу Протасова (помер у колонії наприкінці 2015-го), їм призначили покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 13 років. У лютому 2015 року генеральний прокурор Віктор Шокін відновив досудове розслідування справи.
На суді генерал Пукач натякав, що мотиви для вбивства журналіста були у екс-президента Леоніда Кучми та голови його адміністрації Володимира Литвина. Проте насправді у вбивстві Гонгадзе були зацікавлені спецслужби РФ – у Кремлі були незадоволені зміною курсу України з проросійського на прозахідний. Після публікації записів з кабінету Кучми (т. зв. "Касетний скандал") Мельниченко подав у відставку.