Справа Шеремета: ЄСПЛ отримав заяву від Антоненко

Європейський суд з прав людини прийняв заяву Андрія Антоненко, якого обвинувачують у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Заяві Antonenko vs. Ukraine присвоєно №29341/20, повідомляє юридична компанія Sense Consulting, що бере участь його в захисті.

Укладачі заяви наполягають, що Антоненко був затриманий незаконно. Вони звернули увагу на те, що поліція затримала його 12 грудня не пізніше 15:10. Однак в документах вказано інший час - 23:05. А підставою для затримання стала ухвала слідчого судді, оголошена о 18:40. Тобто, до цього часу Антоненко вже як мінімум 3,5 години був не на волі.

«До 18:40 заявник був затриманий без постанови слідчого судді, а потім - на підставі постанови, винесеної під впливом помилки. Зазначене порушення може розглядатися як окремо, так і в зв'язку з подальшим ув'язненням, адже заявник таким чином був позбавлений можливості самостійно, вільно, без кайданок, прибути до судді наступного дня, продемонструвавши таким чином свою добру волю і відсутність наміру сховатися», - йдеться в документі.

Укладачі заяви також висловили впевненість, що повідомлення про підозру було "явно необґрунтованим, так як ґрунтувалося виключно на схожості в манері ходи з імовірним злочинцем на відео". А також підкреслили, що Антоненко не був знайомий і пов'язаний із загиблим журналістом, а також з іншими підозрюваними.

«Він не був причетний до інших правопорушень і не був пов'язаний з терористичними або екстремістськими організаціями, не мав військових або технічних навичок. Нацистський мотив (заявник має єврейське походження) висунутий довільно, з метою суспільної дискредитації, і "CopyPaste" запозичений з іншої справи», - відзначили юристи.

Вони також звернули увагу на те, що Антоненко на 8-10 см вище чоловіка, якого зафіксували вуличні камери вночі, коли було заміновано автомобіль Шеремета. Проте слідство вперто відмовляється брати цей факт до уваги.

Антоненко просить ЄСПЛ досліджувати механізм спотворення органами української влади стандарту "обґрунтована підозра". Він полягає в тому, що "об'єктивний спостерігач повинен бути ознайомлений з усіма наявними фактами, а не тільки з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням інших від захисту і слідчого судді".

«Приховування даних експертиз зростання людини на відео до 16.02.2020, а також зволікання і ненадання вимірювань зростання заявника знаходяться за межами добросовісної помилки», - підкреслюють юристи.

Захист Антоненка також наполягає на тому, що обвинуваченого безпідставно вже дев'ять місяців тримують під вартою. Прокуратура і суд враховують лише тяжкість інкримінованого злочину, і виходячи з цього розглядають ризики втечі, впливу на свідків тощр.

Як повідомлялося, 26 серпня ЄСПЛ отримав заяву від Юлії Кузьменко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вбивство Шеремета: захист Кузьменко звернувся до ЄСПЛ

12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.

13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.

Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.

Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.

У вересні Шевченківський суд приступив до розгляду справи по суті за участю присяжних.

Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.