Справа МН17: імунітет комбатанта не є індульгенцією від воєнних злочинів – експерти

Суд у Нідерландах почав розглядати справу про  катастрофу рейсу МН17 у 2014 році, обвинуваченими у ній є Олєг Пулатов, Ігор Гіркін, Леонід Харченко та Сергєй Дубінський.

Однак розслідування обставин катастрофи та ролі у ній РФ поки що не завершено і триває паралельно із судовим процесом. Бути представленим у суді адвокатами зголосився лише Пулатов, тож процес має «напівзаочний» характер.

Як просувається розслідування справи і що ще слід зробити для встановлення всіх обставин трагедії, журналісти, юристи і фахівці з прав людини розмірковували на онлайн-обговоренні «Казус беллі чи вбивство з необережності: до чого схиляється слідство через сім років після збиття MH-17?».

«На початку (процесу – ред.) захист казав про імунітет комбатантів, він міг би дозволити уникнути покарання у ситуації війни. Якщо Росія визнала б, що всі четверо були під її контролем, тоді можна було б охарактеризувати, який це був конфлікт, і застосувати імунітет», - розповіла журналістка, судова оглядачка видання «Грати» Тетяна Козак.

Однак жоден з обвинувачених, зокрема Пулатов, пропозицією не скористався. З юридичної точки зору цей статус не є «індульгенцією» і дозволяє уникнути кримінальної відповідальності лише за нетяжкі злочини, до яких не відносяться воєнні. У справі ж МН17 йдеться саме про воєнний злочин, наслідком якого є загибель 298 осіб.

««Імунітет комбінатів» стосується самого факту участі у збройних діях, а не вчинення воєнних злочинів. Тобто, навіть якщо б Росія визнала, і всі обвинувачені визнали, що вони комбатанти і брали участь у збройних діях, це не звільняє їх від відповідальності за воєнні злочини, якщо це довели», - пояснює менеджерка проєкту GRC «Міжнародне право і визначення участі Росії в Криму і на Донбасі» Анна Микитенко.

Експертка пояснює: якщо комбатант бере до рук зброю і йде воювати, це він, теоретично, не несе відповідальності. Щойно він вчинив будь-який воєнний злочин, починається кримінальна відповідальність.

У цьому контексті показовим є використання саме ЗРК «БУК», який не відрізняє військову та цивільну ціль і готовий збивати будь-які літаки. Тож, застосовуючи таку невибіркову зброю, комбатант вчиняє воєнний злочин.

Онлайн-трансляція обговорення проводилася на сторінках у Facebook Української Гельсінської спілки з прав людини та Медійної ініціативи за права людини. В обговоренні взяли участь журналістка, судова оглядачка видання «Грати» Тетяна Козак; менеджерка проєкту GRC «Міжнародне право і визначення участі Росії в Криму і на Донбасі» Анна Микитенко; адвокат Івана Без’язикова Віталій Титич.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Суд по МН17: озвучені записи переговорів терористів про пересування «Бука»

Нагадаємо, Окружний суд Гааги 7 червня розпочав розгляд по суті справи MH17. Пасажирський Boeing-777 летів з Амстердама у Куала-Лумпур, але був збитий 17 липня 2014 року. На борту перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу, усі вони загинули.

За два роки після катастрофи JIT оприлюднила висновки, згідно з якими лайнер було збито ракетою, запущеною із ЗРК «Бук». Ракетна установка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді, що дислокується в Курську.

Перед судом заочно постали четверо обвинувачених – троє росіян і один українець. Це – колишній офіцер ФСБ, ексміністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін, полковник російського ГРУ, голова «ГРУ ДНР» Сєргєй Дубінський і підполковник ГРУ Олєг Пулатов, а також українець Леонід Харченко, який воював на боці «ДНР». Їм висунуті обвинувачення в транспортуванні ЗРК «Бук».

Комплекс перекинули в Донбас з початком російської агресії проти України, бойовики мали використовувати його проти української військової авіації, але збили цивільний лайнер. Росія досі заперечує свою причетність до трагедії.

Докладніше про роботу міжнародної групи слідчих у справі про катастрофу МН17 – в інтерв'ю заступника генерального прокурора Гюндуза Мамедова.