«Спецоперація» з порятунку: Віра Панченко — єдина, хто вижила, прийшовши на роботу 29 березня в будівлю Миколаївської ОДА

Ворожа ракета 29 березня влучила в будівлю Миколаївської обласної держадміністрації, внаслідок чого загинуло понад 30 осіб, ще понад 30 отримали поранення. Зокрема від ракетного удару загинули Анастасія Долгова та Надія Торхова — працівниці Господарського суду Миколаївської області, що розміщений у будівлі ОДА. Ще одна співробітниця суду — 37-річна Віра Панченко — втратила ногу. Тепер їй потрібні тривале лікування, реабілітація після ампутації та протезування. Віра сама виховує й утримує 11-річного сина, має на піклуванні двох літніх батьків і потребує матеріальної допомоги для відновлення здоров'я та можливості рухатися. 

Віру Панченко вдалося вивезти з України на лікування та протезування, хоча довелося докласти чимало зусиль. ZN.UA дізналося історію Віри й розповідає, як це було та як вона почувається зараз. 

Після ворожого обстрілу Віру з численними осколковими пораненнями голови, тулуба, кінцівок і шкіри повік доправили до міської лікарні швидкої медичної допомоги Миколаєва. Там лікарі стабілізували стан пацієнтки, але довелося ампутувати їй ногу. Миколаїв перебував під обстрілами, тому Віру вирішили евакуювати до Одеси. 

Зробити це вдалося лише 4 квітня, коли між містами відновили автосполучення. Раніше внаслідок ворожих обстрілів було зруйновано міст на єдиній дорозі з Миколаєва до Одеси. Віру з мамою та сином на реанімобілі вивезли до Одеської обласної клінічної лікарні. На межі областей лікарі Миколаєва передали пацієнтку одеській «швидкій». 

Як повідомила голова Південно-західного апеляційного господарського суду Наталія Богацька, евакуацією Віри Панченко до Одеси та її медичною опікою займалася директорка Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації Наталія Одарій. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війська РФ знову обстріляли житловий квартал у Миколаєві: є постраждалі

Уже після евакуації безпосередньо з пацієнткою працювали керівник центру «Патології суглобів та ендопротезування» ООКЛ Олександр Полівода та Олег Гузенко. В Одеській лікарні Вірі Панченко зробили низку операцій з видалення осколків із тіла. Лікарі встановили, що пацієнтці потрібні ще операція кукси правого стегна та протезування. Наші лікарі готові були провести операцію, але це означало б, що Віра Панченко буде нетранспортабельною ще 3–4 тижні.  

Однак в Одесі дедалі частіше лунали вибухи. Емоційний стан сина Віри Панченко, її мами та її самої був украй нестабільний. Тим часом до доцента Інституту міжнародних відносин та автора ZN.UA Сергія Козьякова щодо допомоги Вірі долучився радник з питань верховенства права посольства Австрії в Белграді стосовно країн Південно-Східної Європи Георг Става. Він і взяв на себе всю організаторську роботу з транспортування пацієнтки до Австрії та її лікування там. 

Георг Става та Віра Панченко

Наталія Богацька/Facebook

Йому вдалося скоординувати дії міністерств Молдови й Австрії, організувати транспортування Віри та її сина з Кишинева до Відня і включити співробітницю зруйнованого суду до програми допомоги від Управління Верховного комісара ООН. До Відня прилетіла й мама Віри. Австрійська сторона взяла на себе всі витрати за межами України. 

Наталя Богацька змогла організувати транспорт, яким Віру можна було вивезти до Молдови. До процесу транспортування долучився Червоний Хрест.  

Однак станом на 12 квітня Віру Панченко все ще не можна було транспортувати далі. Лікарі вважали, що є високий ризик тромбозу. Транспортування вирішили відкласти на кілька днів. На той момент клініка у Відні для невідкладної допомоги вже перебувала в режимі очікування пацієнтки з України. А мама та син Віри мали дозвіл на в’їзд до країни. Син зміг перетнути кордон «з гуманітарних міркувань», адже ще не має паспорта. Їх попередньо зареєстрували в необхідних національних системах, а сам переїзд узяло на себе УВКБ ООН. 

Віру перевезли із Одеси в Кишинів 19 квітня автівкою «швидкої допомоги». У Молдові на неї чекали в одній із держлікарень, аби ще раз перевірити транспортабельність та запустити так званий європейський механізм MedEvac (медичної евакуації. — Ред.) 

Молдовська сторона надала синові та мамі Віри житло за власний кошт. Через день рідні Віри вилетіли до Відня в супроводі представника УВКБ ООН. Організацію літака «швидкої допомоги» та носилок на приватному рейсі для Віри взяло на себе австрійське МВС. З віденського аеропорту «Швехат» Віру передали до спеціалізованого медичного Центру AUVA Rehabilitationszentrum Meidling. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війська РФ завдали численних ударів по Миколаївській області: є загиблі та постраждалі

За словами Наталії Богацької, до допомоги Вірі Панченко долучився й начальник відділу Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар. 

Наразі Віра вже у Відні у спеціалізованому медичному Центрі AUVA Rehabilitationszentrum Meidling. Пацієнтка почувається добре, вона вже освоює навчальний протез і вчиться заново ходити, попереду її очікує протезування. 

За словами Богацької, мама та син Віри, щонайменше, пів року будуть поруч із нею у Відні в рамках програми допомоги від Управління Верховного комісара ООН під особистим піклуванням Георга Стави. 

ZN.UA

Життя кожної людини важливе. Дякуємо всім, хто допоміг Вірі та допомагає тисячам інших українців, які постраждали від війни.