Служба розвідки звернулася до Конституційного суду за роз'ясненнями закону про люстрацію

Служба зовнішньої розвідки просить Конституційний суд України роз'яснити окремі положення закону "Про очищення влади", повідомляє прес-служба КС.

"20 жовтня до Конституційного суду України надійшло конституційне подання Служби зовнішньої розвідки України щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої, пункту 3 частини другої статті 3, частини третьої статті 4, підпункту 1 пункту 2 прикінцевих та перехідних положень закону України "Про очищення влади" у взаємозв'язку з положеннями частини другої статті 1 цього закону, положень статті 19 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями статті 64 та зазначеними положеннями цього закону", - йдеться в повідомленні в понеділок.

Конституційне подання передано на вивчення в секретаріат суду.

Закон про очищення влади прийнятий Верховною Радою 16 вересня, набув чинності 16 жовтня. Він Закон визначає правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади і створення умов для побудови нової системи органів влади у відповідності з європейськими стандартами.

Генеральний прокурор України Віталій Ярема повідомив, що прийнятий Верховною Радою закон про люстрацію не відповідає Конституції України та міжнародним нормам, його вступ в силу спричинить негативні наслідки.

16 жовтня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що уряд України звільняє 39 чиновників вищої категорії в рамках закону про люстрацію, люстраційні перевірки чиновників і держслужбовців почнуться 1 листопада.

Служба зовнішньої розвідки створена згідно з указом президента України від 14 жовтня 2004 року на базі розвідувальних підрозділів Служби безпеки України для здійснення розвідувальної діяльності в політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах, участі у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, тероризмом, забезпечення безпеки установ і громадян України за кордоном.

1 грудня 2005 року Верховною Радою України прийнято закон "Про Службу зовнішньої розвідки України", яким врегульовано законодавчо закріплений правовий статус зовнішньої розвідки як самостійного державного органу України.

8 жовтня Петро Порошенко утворив Комітет з питань розвідки при президентові України, гавой якого призначив свого радника Ігоря Смешка.

Смешко в інтерв'ю ZN.UA, говорячи про закон про люстрацію, зазначив, що "цей закон був актуальний 20 років тому".

"Причому, основним принципом люстрації має стати не те, де ти вчився, а те, чим ти займався на попередньому місці роботи. Навіть після 1917 року створення радянської розвідки відбувалося з залученням розвідників імператорської Росії. Найбільш відомим прикладом є багаторічна служба в радянських розвідоргани графа Ігнатьєва - колишнього резидента Російської імперії в Парижі, якому Сталін присвоїв генеральське звання, оскільки професіоналізм багато в чому визначається збереженням наступності в розвідслужбі", - розповів він.

Крім того, він додав, що "треба було підходити особливо ретельно до люстрації офіцерів п'ятого ідеологічного відділу КДБ".

"Сьогодні нам потрібен чіткий відповідь: хто буде люструвати? Не выплеснем ми з водою і дитину?", - уклав він.