Що потрібно зробити для дітей насамперед після війни — думка правозахисника

Насамперед в Україні слід розбудувати мережу фахівців, які будуть працювати за чіткими, зрозумілими стадартами, з розумінням результату насамперед для кожної конкретної дитини, вважає глава правління "Української мережі за права дитини" Дар'я Касьянова, говорячи про основні завдання держави перед вирішенням питання захисту прав дитини після війни.

«Зараз здається очевидним, що на різних рівнях у сфері захисту прав дитини має працювати багато людей, добре оплачуваних фахівців. У службах у справах дітей, центрах надання соціальних послуг, омріяних сімейних судах. І між ними має бути координація — та сама ювенальна поліція тощо. Система, яку ми багато років обговорювали, має наповнитись професійними кадрами. Відповідно до реальних потреб дітей, які повертатимуться. Не знаю, наскільки це реалістично. Але, мені здається, дуже важливо, щоб сфера захисту прав дитини нарешті з’явилася, стала затребуваною, пріоритетною. Власне, заради дітей ми виборюємо нашу незалежність у війні. Хочемо відбудувати країну, щоб тут жили наші діти, зростали і народжували своїх дітей. Все, що стосується захисту прав дитини, потрібно робити тут і зараз. Бо дитинство одне, і воно коротке», - зазначила вона в коментарі Аллі Котляр для ZN.UA.

Також, за її словами, в Україні слід провести ревізію всіх проблем, через які система захисту прав дитини всередині України не спрацювала.

«Потрібно набратися сміливості і здорового відношення до критики, аби проаналізувати й систематизувати усі помилки, яких припустилися держава, громадські організації, місцеві органи влади тощо. Наприклад, якщо знали про те, що почнеться війна, то чому не підготували найуразливіші цільові категорії до переміщення? Тобто потрібно зібрати всі ці проблеми й проаналізувати. І це може стати частиною нашого нового законодавства», - підкреслює правозахисниця.  

Також державі слід врахувати увесь той досвід як дітей та батьків, так і фахівців, який вони отримали під час перебування на території різних країн Європи, де система захисту прав дитини працює інакше.

«Комісії з України, які виїжджали за кордон, аби подивитись, в яких умовах перебувають переміщені українські діти і сім’ї з дітьми, також матимуть можливість оцінити, що з цього досвіду (в хорошому, прикладному сенсі) могло б стати базою для України, і увійшло б до її концепції системи захисту прав дитини, а далі інтегрувалось на рівень громад, територій, де проживають діти та сім’ї з дітьми. Для цього, звісно, знадобляться фахівці, які зможуть все це проаналізувати», -підкреслює Касьянова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Не потрібно після перемоги відбудовувати довоєнну Україну» — Лазебна про долю дітей-сиріт у майбутньому

Про те, якими мають бути три першочергові кроки для відновлення в Україні системи захисту прав дитини на думку представників держави та експертів з громадського сектору читайте у матеріалі Алли Котляр для ZN.UA «Діти: три першочергові кроки у повоєнний час».