САП оскаржила запобіжні заходи підозрюваним у справі "Роттердам+"

Спеціалізована актикоррупционная прокуратура оскаржила в порядку апеляції запобіжного заходу двом колишнім членам НКРЕКП Володимирові Євдокимову і Тарасові Ревенку, підозрюваним у справі "Роттердам+".

САП наполягає на взятті обох підозрюваних під варту з альтернативою внесення 50 млн гривень застави для Євдокимова і 5 млн для Ревенка, йдеться в повідомленні, поширеному прес-службою відомства ввечері в середу, 14 серпня.

У прокуратурі нагадали, що Солом'янський районний суд Києва заарештував Євдокимова з правом внесення 2 млн гривень застави. Після сплати цієї суми підозрюваний був звільнений з-під варти.

Ревенку було обрано м'якіший запобіжний захід – 1,9 млн гривень застави з покладанням ряду процесуальних зобов'язань. Зокрема, йому заборонили залишати межі Києва без дозволу слідчих органів і розголошувати матеріали справи своїм колишнім колегам.

У САП висловили впевненість, що обравши підозрюваним такі запобіжні заходи, суд "фактично визнав обгрунтованість висунутих їм підозр і наявність певних процесуальних ризиків".

У прокуратурі також не виключили, що запобіжний захід, обраний топ-менеджер "ДТЕК" 14 серпня, також буде оскаржено після оприлюднення повного тексту відповідного судового рішення.

8 серпня Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила про підозру шести колишнім топ-посадовцям у "справі Роттердам+". Генеральному директорові "ДТЕК Східенерго" Борису Лісовому і гендиректору "ДТЕК Мережі" Івану Гелюху повідомили про підозру 14 серпня.

19 липня детективи НАБУ приходили з обшуками до центрального офісу інвесткомпанії ICU в Києві. Обшук проводився в рамках розслідування "справи Роттердам+".

Солом'янський суд заарештував екс-членів НКРЕКП Володимира Євдокимова і Тараса Ревенка з альтернативою внесення близько 2 млн гривень застави, хоча САП наполягала на значно більшій сумі застави.

НКРЕКП почала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни на електроенергію, на підставі якої встановлюються тарифи промислових споживачів, навесні 2016 року. Порядок визначає ціну вугілля за формулою "вартість в порту Роттердам + вартість доставки до України".

За інформацією DT.UA, ще в 2014 році Порошенко, Коломойський, Григоришин і Суркіси дійшли думки – ДТЕК Ахметова "йде на розбирання". План був затверджений, але вже в 2015 п'ятий президент України почав ухилятися і коливатися, партнери захвилювалися.

У той самий час НКРЕКП заявила, що терміново треба перейти до вільного ціноутворення на монопольному ринку електроенергії. Так зародився "Роттердам+", за версією слідства НАБУ, - перша половина угоди між Петром Порошенком і Рінатом Ахметовим.

За тією ж версією, другою половиною угоди стала купівля компанією ICU в інтересах Порошенка і з великим дисконтом облігацій компанії ДТЕК. Проводив операцію топ-менеджер ICU Макар Пасенюк, якому належить 45% акцій компанії. Після введення "Роттердам+" акції ДТЕК, яка перебувала на межі банкрутства, здорожчали на 60% і були успішно продані.

Докладніше читайте у статті Юлії Самаєвої ""Роттердам"-хрест Порошенка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".