Санкції для РФ і реформи в Україні: українці обрали шлях до повернення Криму – опитування

Абсолютна більшість українців на вільній від російської окупації території вважає, що Крим повинен, у майбутньому, входити до складу України. Цієї думки дотримується більшість громадян (61%) незалежно від статі, віку та макрорегіону проживання, свідчить опитування фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва».

Найменше прихильників деокупації Криму серед людей віком за 60 років (54%) та мешканців східної України (47%). Найбільше у повернення Криму до складу України вірять молодь віком 18-29 років (67%) та мешканці західної України (73%). 

Фонд «Демократичні ініціативи» ім Ілька Кучеріва

Лише 6% опитаних українців вважають, що Крим має залишитися окупованим, 10% – що півострів має стати незалежною державою.

Думки щодо можливості повернення Криму до складу України серед українців розділилися: 43% вважає, що у майбутньому так і буде, 44% – що це малоймовірно чи взагалі неможливо. Найбільше в повернення Криму вірять на заході країни – 61%, найменше – на сході (31%). Порівняно з 2016 роком на 11% зменшилася частка оптимістів, водночас кількість скептиків зросла на 7%.

Значущий баланс зневіри у поверненні Криму зберігається тільки на півдні (40% проти 49%, що не вірять) та сході (31% проти 55%) країни. У вікових групах найбільше зневірених серед громадян віком 50-59 років (49%) і тих, кому за 60 років (50%).

Фонд «Демократичні ініціативи» ім Ілька Кучеріва

Топ способів деокупації Криму на думку опитаних:

1. Дипломатичні зусилля для запровадження жорсткіших міжнародних санкцій проти Росії – 47%;
2. Проведення реформ та підвищення загального рівня добробуту в Україні, що приваблюватиме жителів  Криму – 46%;
3. Цілковита ізоляція окупованого півострова й припинення будь-яких контактів – 13%;
4. Успішні переговори з Росією – 12%.

«У всіх макрорегіонах, окрім півдня, найнеобхіднішими заходами для повернення Криму, на думку опитаних, є: жорсткі міжнародні санкції проти Росії; проведення реформ та підвищення загального рівня добробуту в Україні; зміцнення збройних сил України для підготовки операції зі звільнення Криму», - наголошують соціологи.

При цьому респонденти зі сходу частіше за респондентів із центральної України вбачають необхідність саме у зміцненні збройних сил для деокупації Криму: 30% на сході проти 23% у центрі країни. Мешканці півдня частіше за мешканців інших областей вбачають вирішення питання у нормалізації відносин з РФ (27%).

Фонд «Демократичні ініціативи» ім Ілька Кучеріва

Топ причин неможливості деокупації Криму на думку опитаних:

1. Російські війська в Криму – 52%;
2. Негативне ставлення до України з боку мешканців півострова – 39%;
3. Тривалість окупації – 35%.

За регіональним розподілом найбільша відмінність у цьому питанні спостерігається у східному макрорегіоні. Більшість опитаних у східних областях (50%) переконана, що повернення Криму до складу України неможливе через негативне ставлення до України з боку мешканців півострова.

Фонд «Демократичні ініціативи» ім Ілька Кучеріва

Всеукраїнське опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 29 липня по 4 серпня 2021 року. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих території АР Крим та частини території Донецької та Луганської областей. Опитування проводилося методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів та є репрезентативним за основними соціально-демографічними показниками. Статистична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Дослідження проведене за фінансової підтримки програми MATRA Посольства Нідерландів в Україні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кулеба: Росія перетворила Крим на військову базу

Саміт «Кримської платформи» відбудеться в Києві 23 серпня, участь у ньому візьмуть представники 44 країн і організацій.

Основна місія - вивести тему деокупації Криму на більш високий рівень, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до проблем на півострові. Кримська платформа працюватиме на кількох рівнях. Перший - найвищий політичний рівень голів іноземних держав і урядів. Четвертий - рівень неурядових експертів.

Із «Кримською платформою» в Києві пов’язують сподівання повернути тему окупації Криму в міжнародний порядок денний, а також посилити політичний і санкційний тиск на Москву. Та чи стане саміт дійовим інструментом? Чи не очікує «Кримську платформу» доля багатьох інших проєктів української влади, котрі гучно починалися, а потім тихо згасали? Читайте в інтерв’ю Володимира Кравченка із заступницею постійного представника президента України в АР Крим Тамілою Ташевою у ZN.UA.