Результати роботи Верховної Ради в умовах війни – що змінилося за 100 днів

Верховна Рада України вперше працює за умов повномасштабного вторгнення РФ. 24 Лютого депутати прийняли введення воєнного стану та переключилися в режим роботи за принципом консенсусу, що означає прийняття важливих та визначених на спеціальній погоджувальній раді рішень з мінімальними дискусіями у сесійній залі, пише парламентський аналітик Руху ЧЕСНО Олександр Саліженко.

Парламентські опозиційні фракції заявили про перехід у неформальну "оборонну коаліцію", продекларувавши припинення внутрішньополітичної ворожнечі та згуртування парламенту для перемоги України.

Проте чим далі ЗСУ відкидали ворога від Києва, тим більше посилювалася політична боротьба за рейтинг. Народні депутати реєстрували абсурдні законопроєкти щодо зміни слів державного гімну, або ж пропонували дозволити застосовувати проти військовослужбовців-порушників зброю, навіть якщо це призведе до їхньої смерті.

Завдяки розголосу та суспільному тиску, на щастя, ці дивні ініціативи нардепів так і залишилися нереалізованими.

Під час воєнного стану порядок денний Верховної Ради, місце та час засідання докладно не анонсується. За сто днів повномасштабної війни відбулося 11 засідань, все у стінах парламенту, що важливо з погляду голосування та довіри до ухвалених законів.

З сайту Верховної Ради з публічного доступу зняли частину інформації про нардепів, голосування, стенограми, порядок денний тощо. Однак згодом дані поіменного голосування від засідання 21 квітня з'явилися у відкритому доступі.

Наразі немає і онлайн-трансляцій із сесійної зали. Відео засідань з'являються постфактум на каналі "Рада".

Деякі депутати об'єднують парламентську роботу зі службою на передовій, деякі волонтерять чи допомагають виборцям на округах, але є й ті, хто покинув Україну ще на початку лютого і досі пропускає засідання ВРУ.

Рух ЧЕСНО з'ясував, що майже два десятки народних депутатів регулярно пропускають засідання Верховної Ради під час повномасштабної війни Росії проти України.

В основному йдеться про представників колишньої фракції ОПЗЖ, позафракційних та екснардепів від "Слуги народу". Частина цих депутатів має підозри в державній зраді.

За цей час відбулася мутація ОПЗЖ – її депутати перегрупувалися та створили дві нові групи (ПЗЖМ та "Відновлення України"), частина поки що у статусі позафракційних. Проте хоч фракції немає, її мандати є.

Усі колишні нардепи з ОПЗЖ досі мають можливість доступу до державної таємниці, можуть брати участь у закритих засіданнях Ради, Комітетів та ТСК.

Із позитивного, в березні екснардепа ОПЗЖ Іллю Ківу за його власною заявою Верховна Рада позбавила депутатського мандата. Зараз він перебуває в Росії і пише листи до президента РФ Володимира Путіна з проханням надати йому політичний притулок і російське громадянство.

На сьогодні майже кожне засідання Верховної Ради в умовах воєнного стану відбувається за участю лідерів європейських країн – Бориса Джонсона, Анджея Дуди, Марка Рютте, Зузани Чапутової. Хтось із світових лідерів особисто присутній у сесійній залі, а деякі виступають по відеозв'язку.

Вже є ясне враження, що з кожним візитом в Україну європейські політики знатимуть нашу історію та слова національного гімну краще, ніж деякі українські депутати. Адже свої виступи європейці, як правило, розпочинають та закінчують рядками української поезії, наводять історичні аналогії нашого спільного минулого та боротьби.

А деякі європейські парламентарі навіть виступають у Верховній Раді українською мовою, як, наприклад, маршалок Сенату Польщі Томаш Гродський.

Помітна тенденція, що з кожним наступним засіданням Верховної Ради парламент зменшує темпи роботи за принципом загального консенсусу, який був у перші дні повномасштабної агресії росії.

Якщо під час перших засідань депутати намагалися діяти в "турборежимі" та розглядали оперативно весь порядок денний, ухвалювали більшість законопроєкт конституційною більшістю, а "провалених" законопроєкт не було, то зараз ця тенденція помітно змінилася.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Верховна Рада під час війни вирішила реформувати трудове законодавство

У сесійній залі вже не згадують про "оборонну коаліцію", нардепи плавно перейшли в режим business as usual, побільшало політиканства та популізму, поправочного спаму від опозиції та продавлення рішень від владної більшості. Проте, важливим моментом оперативності законодавчої роботи парламенту є те, що ухвалені законопроєкт, як правило, голова Верховної Ради підписує та передає на розгляд президенту того ж дня.

Загалом за час воєнного стану Верховна Рада вже ухвалила 158 законопроєктів та постанов.

Хочеться сподіватися, що разом із подальшими перемогами українського війська та вигнанням російських окупантів з території України наші політики працюватимуть і не займатимуться вузькопартійними меркантильними інтересами, які грають на руку ворогові, а докладуть зусиль для згуртованості та спільного майбутнього. Ми сильні лише тоді, коли об'єднані.

Раніше повідомлялося про те, що Верховна Рада підготувала законопроєкт щодо компенсації українцям втраченого житла. Йдеться про надання жилої площі з обмеженням до 150 кв. метрів.