Верховна Рада під час війни вирішила реформувати трудове законодавство

Комітет ВРУ з соцполітики на своєму черговому засіданні рекомендував до прийняття в II читанні законопроєкт №5388. Його норми стосуються встановлення нової процедури укладення строкового трудового договору, зменшення кількості обов’язкових кадрових документів, повідомляє сайт Верховної Ради.

Секретар Комітету, голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення Микола Бабенко зазначив, що остаточна редакція законопроєкту є компромісною та узгодженою усіма сторонами соціального діалогу та органами державної влади. Для підготовки законопроєкту до другого читання в документ було внесено 457 пропозицію та поправок.

«Ми досягли консенсусу по всіх позиція. Головне, щоб був баланс», - сказав Бабенко.

Основні положення законопроєкту за реєстр. № 5388, зокрема, стосуються нової процедури укладення строкового трудового договору; зменшення кількості обов’язкових кадрових документів та імплементації положень актів законодавства Європейського Союзу.

Показово, що після першого читання законопроєкту минуло більше пів року. І ось, нарешті, під час війни, у депутатів дійшли руки проводити трудову реформу.

Так, законопроєктом пропонуються наступні ключові кроки до дерегуляції трудових відносин:

• Спростити процедуру укладення строкового трудового договору.

Роботодавець та працівник у трудовому договорі зможуть узгодити додаткові умови трудових відносин. Зокрема, це стосується визначення додаткових прав і обов’язків сторін, поліпшення умов праці та відпочинку, підстав та умов припинення відносин.

Також вводяться додаткові гарантії щодо забезпечення для працівників, які працюють за строковим трудовим договором, можливості подальшого працевлаштування на невизначений строк, що відповідає вимогам Директиви Ради 1999/70/ЄС щодо Рамкової угоди про роботу на визначений строк.

• Забезпечити роботодавцю можливість перевірки компетентності працівника.

Законопроєктом встановлюються найбільш вразливі категорії працівників, яким заборонено встановлювати випробувальний термін, що відповідає міжнародним вимогам про необхідність захисту таких осіб.

• Чітко визначити порядок надання працівникові інформації про умови трудового договору

Законопроєктом встановлено мінімальний обсяг інформації, яку роботодавець має надавати працівникові. Зокрема, працівнику повідомлятимуть про його права та посадові обов’язки, ознайомлять з умовами праці, режимом роботи та відпочинку, розміром оплати праці, тривалістю відпустки, додатковими гарантіями, визначеними колективним договором, а також порядком припинення трудових відносин. Ці положення закону відповідають вимогам Директиви Ради 91/533/ЄЕС та Директиви (ЄС) 2019/1152.

• Спростити регулювання деяких процедур щодо внесення змін до трудового договору, що стосуються покращення умов праці.
• Зменшити кількість обов’язкових кадрових документів.

Роботодавець та працівник самостійно домовлятимуться про доцільність ведення таких документів: правил внутрішнього трудового розпорядку та графіків змінності; графіків відпусток та повідомлень про початок відпустки, повідомлень про зміну істотних умов праці (крім випадків їх погіршення).

• Надати можливість альтернативного регулювання окремих аспектів праці в трудовому договорі.

Час початку і закінчення роботи, вихідні дні, порядок роботи зі змінами, залучення до позанормових робіт та роботи у вихідні дні може визначатися як загальними нормативними актами роботодавця, так і індивідуальним трудовим договором з окремим працівником.

• Змінити механізм участі профспілок при розірванні трудового договору.

Процедура отримання згоди профспілки у відповідних випадках замінюється процедурою інформування та проведення консультацій, що суттєво спрощує кадрову роботу та відповідає міжнародним стандартам.

• Актуалізувати питання матеріальної відповідальності.

Документом конкретизуються умови матеріальної відповідальності працівника. Також оптимізується процедура притягнення до матеріальної відповідальності, що створює додаткові гарантії та зацікавленість роботодавця в оформленні офіційних трудових відносин з метою зменшення ризиків втрати чи пошкодження засобів виробництва при виконанні роботи.

У ході засідання Комітету, депутати схвалили порівняльну таблицю до законопроєкту: