Радіодиктант національної єдності: мовознавці розібрали найпоширеніші помилки

27 жовтня відбувся Радіодиктант національної єдності. Правильний варіант тексту "Дороги України" оприлюднили 30 жовтня. Філолог Василь Терещенко і докторка філологічних наук Ганна Дидик-Меуш розповіли "Радіо Культура" про поширені помилки, яких припустилися українці, які писали радіодиктант.

Село Обіч

Багато українців, які писали радіодиктант, сприйняли слово "обіч" як назву села і написав з великої літери. Але слово "обіч" означає "поруч".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Радіодиктант національної єдності: оголошено авторку тексту та читця

Бганка

Також чимало українців вперше почуло слово "бганка". Воно рідковживане. "Бганка" – це девербатив (іменник, який походить від дієслів або дієслівних словосполучень – ред.) і означає "зморшка".

При воротях

Чимало українців сказало б "при воротах". Але у словнику є і форма "при воротях".

"В половину висоти": разом чи окремо

Також були помилки у написанні фрази "в половину висоти". Мовознавці зазначили, що треба було писати окремо: відбулося повного зрощення між класичним прийменником "в" та іменником "половину".

Зелено-чорний прапор

Деякі написали це разом, але відтінки кольорів пишуться через дефіс.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

День української писемності та мови: історія

З горба в долину

Чимало українців написали ці слова разом. Натомість це чотири слова. Йдеться про дві пари іменник + прийменник.

"Немає" чи "не має"

Цікавою орфограмою є написання слова "немає": "Немає нічого щемкішого, ніж летіти трасою в пітьмі…". Слово "немає" ми пишемо разом, якщо його можна замінити синонімом "нема".

"Подекуди" та "наприкінці"

У цьому випадку йдеться не про іменник з відповідними прийменниками, а про складний прийменник.

Раніше ми писали, що 77-річна львів’янка Христина Гоянюк стала рекордсменкою України з найбільшої кількості написання щорічних радіодиктантів.