День української писемності та мови: історія

Сьогодні, 27 жовтня, українці відзначають День української писемності та мови. Раніше його святкували пізніше, 9 листопада, але цього року дата свята змінилася.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Радіодиктант національної єдності: оголошено авторку тексту та читця

Чому перенесли День української писемності та мови

У кінці липня президент України Володимир Зеленський указом  №455/2023 змінив дати деяких українських свят, які тим чи іншим чином пов’язані із церковним календарем. Серед свят, які були перенесені – День української писемності та мови.

Свято традиційно відзначали щорічно у День пам'яті Преподобного Нестора Літописця.

У 2023 Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) ухвалили перехід на новий календар і дата Дня пам’яті Преподобного Нестора Літописця змінилася. Саме тому День української писемності та мови перенесли з 9 листопада на 27 жовтня.

Історія та значення свята

Нестор-Літописець, в День пам’яті якого відзначають свято, був ченцем Києво-Печерського монастиря, київським літописцем та письменником, послідовником Кирила та Мефодія, які створили слов'янську писемність. Він вважається автором «Повісті минулих літ».

Зараз носіями української мови є 40-45 мільйонів людей, більшість з яких мешкають на території України. Поширена наша мова також у Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де проживають українці. Українська мова є другою або третьою слов'янською мовою за кількістю мовців і входить до 30 найпоширеніших мов світу.

Українська мова та її носії пройшли через періоди гонінь та придушення з боку країн, до складу яких входили території України. Після проголошення незалежності нашої країни українська мова отримала статус державної.

Традиційно, у День української писемності та мови в Україні відбудеться Радіодиктант національної єдності. Нагадаємо, де його дивитися та слухати.