Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроект, згідно з яким державні органи, місцеву владу й держпідприємства зможуть користуватися хмарними послугами.
За відповідний законопроект № 2655 в першому читанні проголосувало 280 народних депутатів на засіданні парламенту у вівторок 16 червня.
Зазначений документ визначає правила користування, а також вводить в дію перелік постачальників хмарних послуг, який пропонується вести Кабінету міністрів.
Згідно з законопроектом до хмарних послуг належать: інфраструктура як послуга (IaaS), платформа як послуга (PaaS), програмне забезпечення як послуга (SaaS) і безпеку як послуга (SECaaS), а також інші послуги, що відповідають визначенню хмарних послуг.
"У разі хоча б часткової реалізації стратегії Cloud First (приблизно 50% потреб в ІТ сфері буде задовольнятися за рахунок хмарних послуг, а не капітальних інвестицій), сукупна економія може досягти 40 млрд грн за період 2020-2024 роки", - наголошується в пояснювальній записці до законопроекту.
Автори ініціативи впевнені, що реалізація комплексу заходів, які прописані в документі, допоможе заощадити бюджетні кошти і підштовхне реалізацію проектів електронного урядування, дистанційного навчання та забезпечення більшої доступності державних послуг фізичним і юридичним особам. Також у разі вступу законопроекту в силу, в Україну можуть надійти понад 10 млрд грн приватних інвестицій у найближчі п'ять років.
Так, законопроект пропонує на законодавчому рівні:
- визначити поняття "хмарних обчислень", "хмарних послуг", "постачальника хмарних послуг", "користувача хмарних послуг", "хмарних ресурсів", а також "центру обробки даних (ЦОД)";
- ввести в термінологію українського законодавства визначення і перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до постачальників хмарних послуг для публічних замовників;
- встановити правові засади надання хмарних послуг;
- визначити особливості надання та споживання хмарних послуг держорганами, органами місцевого самоврядування, а також особливості обробки персональних данних і захисту інформації при наданні хмарних послуг.
Між тим, як повідомив раніше заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний, використання дистанційних технологій у період карантину виявило готовність до цього тільки двох десятків університетів. Всі інші впали в сплячку або перейшли на перейшли на "режим мессенджера".