Путін обрав Україну в якості жертви своєї нової війни перед виборами – Atlantic Council

Оглядачі дуже бояться, що 3 ще в серпні почне нову регіональну війну. Росія пересунула вибори в Держдуму на 18 вересня. І оскільки лише партія президента повинна перемогти, йому потрібна "маленька і переможна війна", щоб мобілізувати своїх людей.

Про це в своїй статті пише експерт Atlantic Council Андрес Аслунд. Він нагадує, як друга війна в Чечні в 1999 році привела Путіна до влади. В серпні 2008 року Росія атакувала Грузію. А в лютому 2014 – Росія окупувала Крим, і цей вчинок був дуже популярний серед росіян. Також російська війна в Сирії мала страшний успіх. За останні два роки російська економіка скорочувалася, і це дало Путіну більше причин мобілізувати своїх співвітчизників за допомогою невеликих війн.

На думку Аслунда, серпень – найкращий час для нової військової авантюри Москви, тому що всі лідери Заходу на канікулах. Він нагадує, що Берлінську стіну почали будувати в серпні 1961 року, вторгнення в Чехословаччину в 1968 році теж відбулося в серпні, а переворот в Москві, з якого почався розпад СРСР, також відбувся в серпні 1991 року.

Найбільш точну паралель, на думку автора, можна провести з російсько-грузинською війною в серпні 2008 року. Вторгнення почалося на тлі Олімпійських ігор в Пекіні. Президент США був нерішучим через вибори. Росія проводила широкомасштабні навчання на Північному Кавказі, що стало прикриттям для вторгнення. А Кремль висовував неправдоподібні звинувачення проти Грузії.

"З точки зору внутрішньої політики, Росії потрібна нова війна. Питання лише, де її почати. Впродовж останніх тижнів стало цілком зрозуміло, що Україна стане мішенню", - пише Аслунд, нагадуючи про масовий рух важкої військової техніки з російської території в Донбас і Крим в той час, як на Північному Кавказі почалися масштабні навчання.

6 серпня російський ватажок-маріонетка в самопроголошеній "ЛНР" Ігор Протницький був сильно поранений під час вибуху автомобіля в окупованому російськими військами Луганську. Українська розвідка пояснила це внутрішніми конфліктами бойовиків, а Росія звинуватила у всьому Україну.

6-7 серпня Росія перекинула значні сили на північ Криму і перекрила пункти пропуску на адміністративному кордоні з материковою Україною. Невдовзі після цього російська сторона почала розповідати вигадки про нібито "українське вторгнення на окупований півострів". Після цього українські війська були приведені в стан високої готовності.

А вчора, 10 серпня, ФСБ і Путін зробили драматичні заяви, звинувативши Україну в нібито "підготовці терактів" на окупованому Криму. Однак Росія досі не надала жодних доказів. До того ж частина півострову, де нібито були схоплені диверсанти, була закрита для відвідувачів.

Однак найбільш страшними були заяви Путіна про те, що "Україна обрала терор" і що Київ нібито намагається спровокувати конфлікт з Москвою. При цьому він додав, що "Нормандський формат тепер не має сенсу".

"Схоже, Путін обрав час і місце. Він зробив необхідні дипломатичні приготування. Його війська прибули на місце. Він сфабрикував виправдання для війни, що дуже нагадує провокацію нацистів у Глівіце в 1939 році, з чого почалася атака проти Польщі. Зважаючи на те, де зараз розташовані російські війська, вірогідно, що Кремль хоче пробити суходільний міст від Маріуполя до Криму, оскільки він так і не зміг збудувати міст через Керченську протоку", - вважає Аслунд.

У свою чергу президент України Петро Порошенко назвав звинувачення з боку Росії в тероризмі України в окупованому Криму безглуздими і цинічними. На думку глави держави, "ці фантазії - лише привід для чергових військових погроз на адресу України".

А Держдеп США в особі представника відомства Елізабет Трюдо заявив, що "Крим - це Україна", - заявила Е. Трюдо, підкресливши, що "тільки уряд України може давати коментарі з приводу того, що відбувається на півострові".

Тим часом, видання The Guardian писало, що Путін може вирішити, що настав час для чергового вторгнення в Україну. Попередні вторгнення Росії, як нагадує автор, завжди збігалися з Олімпійськими іграми, як це було в Грузії після Пекінської Олімпіади 2008 року або ж на Україні в 2014 році - після Зимових ігор у Сочі.