Процедура монетизації бебі-боксів виглядає красиво, але на даному етапі не опрацьована і містить безліч ризиків

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Процедура монетизації бебі-боксів виглядає красиво, але на даному етапі не опрацьована і містить безліч ризиків © https://gre4ka.info
Зараз ведуться переговори з «Приватбанком» про те, щоб їх співробітник приїжджав безпосередньо в пологовий будинок і видавав мамі вже активовану картку.

Особливо голосно вимоги повернути бебі-бокси звучать з боку виробників. Найактивніший з них - власник мережі «Текстиль-контакт» Олександр Соколовський - зібрав потужну базу аргументів, чому бебі-боксам бути. Про це в своим матеріалі для ZN.UA пише редактор розділу соціум Алла Котляр.

Серед аргументів — і підтримка вітчизняного виробника, і робочі місця для українців (у виробництві бебі-боксів, за його словами, задіяно близько двох тисяч людей, і тепер із десяток виробників втратять замовлення, а близько тисячі їхніх працівників — роботу), і корупційні ризики пропонованої Мінсоцполітики схеми. Ну й головне — витрати держбюджету при цьому зростають із 3800 грн (фактична вартість бебі-бокса) до 5000 грн, які перераховуватимуть на спеціальну банківську картку батьків. Купівля ж вмісту «пакета малюка» в роздрібній мережі обійдеться їм на 40% дорожче, оскільки, як стверджує Олександр Соколовський, сьогодні 64 предмети «пакета малюка» вроздріб коштують 7300 грн.

При цьому, продовжує Котляр, власник «Текстиль-контакту» забуває згадати, що з 2018-го по початок 2020 року бебі-бокси за бюджетні кошти закуповувала міжнародна організація Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС). Україні її участь в процесі коштувала плюс 4,5% до собівартості бебі-бокса. Ще якась сума йшла на пломбування ЮНОПСом кожного «пакета малюка». Досить кругленька сума на рахунки міжнародної організації, якщо помножити на приблизно 310 тисяч маленьких українців, народжених 2019 року. Причому юридично все це було оформлене як міжнародна технічна допомога Україні, здійснювана за рахунок субвенції. Схема, погодьтесь, дивна. Незалежно від того, входять 4,5% і «пломба» в загальні 3800 грн чи ні. На самому початку історії бебі-боксів у телефонній розмові все це підтверджував сам Олександр Соколовський. Правда, тоді він ще не був таким залученим у процес їх виробництва і на його складах не лежали виготовлені, а тепер незатребувані державою товари для «пакетів малюка».

Процес закупівлі і формування супроводжувався безліччю корупційних скандалів, в результаті чого Донецька область, наприклад, з самого початку виявилася взагалі не охоплена «пакетами малюка».

Саме тому на початку 2020 року було визначено механізм закупівлі «пакетів малюка» за окремою програмою. Гроші (1,23 млрд грн) на ці потреби мали проходити через державний центр «Профзакупівлі». Однак тендерні процедури не відбулися. В Антимонопольний комітет надійшли скарги про порушення процедури (помилки в тендерній документації), і закупівлю взагалі скасували.

У липні тендерні процедури повинні були початися заново. Однак в цьому випадку тендер закінчився б у вересні-жовтні, і в результаті багато батьків одержали б бебі-бокси з величезним запізненням.

За словами гендиректора Директорату соціальних послуг та інтеграції Мінсоцполітики Руслана Ковбаси, варіантів було два. Перший — просто видати гроші (компенсацію) батькам і працювати над удосконаленням механізму на 2021 рік. Але, на думку багатьох, це неправильне й нецільове використання коштів, оскільки неможливо проконтролювати, чи сім'я купить речі для немовляти, чи витратить гроші, наприклад, на алкоголь. Тому вирішили виписати компенсацію через призму іншого механізму, розписаного в постанові Кабміну №744 від 29.07.2020. 

Зараз ведуться переговори з «Приватбанком» про те, щоб їх співробітник приїжджав безпосередньо в пологовий будинок і видавав мамі вже активовану картку.

Перераховані гроші можна використовувати весь рік виключно на товари для дітей. Купити їх можна буде в мережі магазинів та аптек, що укладуть публічні договори з Мінсоцполітики. Роздрукувати типовий договір, який розмістять на сайті Мінсоцполітики, поставити свою печатку та надіслати в міністерство зможуть будь-яка мережа і будь-який магазин, що продають товари для дітей. Дані про цей магазин відразу ж продублюються у ПриватБанку.

Зараз вирішується питання з інтернет-магазинами. Крім того, виписується механізм контролю і моніторингу, аби представники управлінь соцзахисту могли виїжджати й перевіряти на місцях, що було куплено за тим чи іншим номером карти. Впровадити монетизацію «пакета малюка» в тестовому режимі Мінсоцполітики планує з 1 вересня, вважаючи, що таким чином батьки отримають право купувати те, що вважають за потрібне, зокрема, наприклад, суміші для дитини або ж підгузки на всю суму. Крім того, на сьогодні на складах виробників лежать 25 тисяч «пакетів малюка». «Ми створимо платформу, і батьки, отримавши 5 тисяч гривень, зможуть їх викупити, якщо захочуть», — зазначає Руслан Ковбаса.

Процедура монетизації натуральної допомоги, пропонована сьогодні Мінсоцполітики, виглядає красиво, але на даному етапі не опрацьована і містить безліч ризиків, в тому числі корупційних.

Представник Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина вважає, що є ризик неприєднання до публічного договору з Мінсоцполітики та невнесення до реєстру магазинів у сільській місцевості. Тому людям, які там мешкають, реалізувати своє право буде складно. Крім того, згідно з законодавством про банківську систему, є вичерпний список спеціальних рахунків, до яких цей, «дитячий», не належить, отож за наявності кредитів у батьків на нього можуть накласти арешт судові виконавці.

«Ми розуміємо, що є моменти, які з 1 вересня можуть викликати певні труднощі, — зазначає Руслан Ковбаса. — Наприклад, якщо дитина народилася 12-го числа, то підтримки в перші дні її народження не буде. Їй привезуть картку. Але виплата піде через місяць. І це — одна з найбільших вад постанови. Про все це треба думати».

З 1 вересня уряд запускає пілотний проект з монетизації «пакунків малюка», який буде діяти протягом 2020-2021 років. Ця новина викликала в суспільстві великий резонанс. Хтось таке нововведення підтримує, хтось висловлюється категорично проти. Про мотивацію, ризики експериментального проекту, а також про доцільність бебі-боксів, в тому вигляді, як вони були введені в Україні, - в статті редактора розділу «Соціум» Алли Котляр «Бебі-бокси Пандори-3».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі