"Адвокат із Києва, що практикує, Наталія Євгенівна Целовальниченко отримує заборону представляти або будь-яким іншим чином допомагати заявникам в ЄСПЛ як у поданих до суду, так і в майбутніх скаргах", - йдеться в ньому.
Відповідне рішення є безпрецедентним, оскільки така можливість не передбачена безпосередньо правилами суду. Проте в ЄСПЛ його аргументують системною деструктивною діяльністю українського адвоката.
"Суд відсторонив Целовальниченко, зважаючи на її шахрайську й образливу діяльність, зокрема тому, що в низці документів, які вона подала до суду, є очевидні ознаки підробки, а частина скарг подана від вже загиблих людей без повідомлення суду про їхні смерті", - наголошують в суді.
ЄСПЛ вже звернувся до уряду України з проханням поінформувати органи адвокатського самоврядування про причини відповідного рішення.
Наталія Целовальниченко - юрист із тимчасово окупованого Луганська, наразі займається адвокатською практикою в Києві. Її скарги до Європейського суду з прав людини стосувалися переважно військових дій в Донбасі, ініційованих агресію РФ проти України. Більшість з них відхилені як неприйнятні.
"До нас звернулися понад сто осіб, які стверджували, що їхні будинки зруйновані через обстріли...Людина подає копію свого паспорта, де є реєстрація, наприклад, в Донецькій області, і фотографію якогось зруйнованого будинку. Який між ними зв'язок? Абсолютно невідомо", - пояснювала суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська.
Раніше Європейський суд з прав людини передав на розгляд своєї Великої палати чотири позови України проти Росії щодо дій у Криму та в Донбасі. Ці справи стосуються звинувачень, висунутих Україною Росії і збройним групам, які вона контролює, у порушенні Європейської конвенції з прав людини.
26 червня ЄСПЛ задовольнив клопотання Києва й об'єднав позови за заявами України щодо порушень РФ Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) у два провадження - по Криму і Донбасу. Таким чином, замість п'яти справ залишилося три.
Тим часом у Росії вивчають можливість денонсації Конвенції і припинення співпраці з ЄСПЛ. На думку російської сторони, під час розгляду скарг проти РФ "політизація позиції ЄСПЛ зростає", а аргументація та доводи Росії нібито не беруться до уваги.