Через повномасштабне вторгнення Росії, в Україні триває загальна мобілізація та воєнний стан. Призову підлягають військовозобов'язані чоловіки від 18 до 60 років, які отримують повістки. Нещодавно в Україні прийняли закон про мобілізацію.
Керівник Практики працевлаштування та військового права ЮК «Сирота, Дзіс, Мельник & партнери» Владислав Кепко розповів виданню «Економічна правда», яка відповідальність передбачена для роботодавців за порушення правил військового обліку працівників.
Кепко пояснив, що тепер буде чітко визначено, що роботодавець несе відповідальність за взяття нового працівника на персональний військовий облік.
«Тобто у випадку прийняття на роботу без військово-облікового документа, або з неналежним військово-обліковим документом, у ТЦК та СП буде під рукою чітка норма, яка дозволить притягувати до адміністративної відповідальності керівника роботодавця, або відповідального у нього за військовий облік працівника», – сказав він.
За словами експерта, не виключено, що така норма буде використовуватись правоохоронними органами, якщо будуть з’являтись спроби притягнення роботодавців до кримінальної відповідальності за статтею 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань» ККУ за невиконання окремих обов’язків як незамінного посередника між ТЦК та СП, які забезпечують призов на військову службу, та працівниками.
Кепко зауважив, що крім цього 10 квітня у парламенті було прийнято у першому читанні законопроєкт №10379.
Документом передбачене збільшення адміністративного штрафу за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до якого притягуються роботодавці: з 5100-8500 грн до 153000-204000 грн.
Експерт додав, що не зрозуміло, як застосовуватиметься цей штраф, оскільки, наприклад, якщо ТЦК та СП буде застосовувати його як порушення по кожному окремому працівнику, загальна сума штрафу для компанії може сягати мільйонів, а то й десятків мільйонів гривень.
Кепко пояснив, що при цьому, шириться інформація, що суми штрафів будуть зменшені під час розгляду законопроєкту в другому читанні (після проходження розгляду профільним комітетом парламенту).
Раніше ми писали, чи матиме право на відстрочку чоловік, у якого батьки з інвалідністю.