Пайфер пояснив, що скандальний законопроект про децентралізацію вигідний Україні і невигідний РФ

Екс-посол США в Україні Стівен Пайфер вважає, що прийняття змін до Конституції щодо децентралізації, включаючи надання "особливого самоврядування" окремих територій Донбасу, піде на користь Україні з кількох причин.

На думку Пайфера, коли в Кремлі кажуть про "федералізацію" або про іншому форматі децентралізації в Україні, вигідному російському керівництву, вони хочуть, щоб окуповані території впливали не тільки на місцеві питання, а й могли втручатися і руйнувати курс національної політики.

"Але ніхто на Заході цього від України не потребує", - заявив Пайфер в інтерв'ю "Голосу Америки".

Він також зазначив, що для світу і Заходу важливо, щоб Україна виглядала стороною, яка робить все для імплементації Мінських угод.

Це, на його переконання, буде важливо для подальшої підтримки України на міжнародному рівні, в першу чергу в Європі, і для продовження економічних санкцій проти РФ, у разі невиконання нею Мінська-2.

Колишній посол додав, що децентралізація по всій території України позитивно позначиться на місцевих громадах, так як переміщення влади на муніципальний рівень призведе до більш відповідального і ефективного управління.

Як повідомлялося, напередодні Верховна Рада в першому читанні схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі.

Після цього противники цього закону влаштували під Верховною Радою масові заворушення, в результаті чого було поранено 141 людину, і один боєць Нацгвардії був убитий.

Раніше у своїй статті Кома, крапка, крапка. Про приховані особливості конституційного процесу у "Дзеркалі тижня" Сергій Рахманін пояснив поспіх влади із реформою децентралізації тим, що насправді Захід просто зажадав від Києва виконати взяті на себе зобов'язання у рамках Мінських угод. Адже єдиний пункт підписаної 12 лютого Другої мінської угоди, в якому є жорсткі часові прив'язки, - 11-й: "Проведення конституційної реформи в Україні з набранням чинності до кінця 2015 року нової конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей згідно з заходами, зазначеними в примітці, до кінця 2015 року".

Як стверджує автор, один із вітчизняних дипломатів, аналізуючи поведінку членів російської делегації на переговорах, допустив, що це був єдиний пункт угод, котрий Москву на переговорах справді цікавив.

Крім того, Київ не вільний у формулюванні ключових положень закону, що регулює самоврядування на неконтрольованих територіях. Зате Мінські угоди містять чіткий припис, що там має бути. Ці вимоги сформульовані у примітці до пункту 11. Яка примушує (якщо Київ дотримується МД, а Київ їх, як ми з'ясували, дотримується чітко) українську владу до такого:

"- звільнення від покарання, переслідування і дискримінації осіб, пов'язаних із подіями, які мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей;

- право на мовне самовизначення;

- участь органів місцевого самоврядування у призначенні глав органів прокуратури та судів в окремих районах Донецької і Луганської областей;

- можливість для центральних органів виконавчої влади укладати з відповідними органами місцевого самоврядування угоди щодо економічного, соціального і культурного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;

- держава надає підтримку соціально-економічному розвиткові окремих районів Донецької і Луганської областей;

- сприяння з боку центральних органів влади транскордонному співробітництву в окремих районах Донецької та Луганської областей із регіонами Російської Федерації;

- створення загонів народної міліції за рішенням місцевих рад з метою підтримки громадського порядку в окремих районах Донецької та Луганської областей;

- повноваження депутатів місцевих рад і посадових осіб, обраних на дострокових виборах, призначених Верховною Радою України цим законом, не можуть бути достроково припинені".

"Особливий статус - поняття не лінгвістичне, а юридичне. Воно відрізняється смислом, а не назвою. Особливий статус - правовий стан, що відрізняє одного суб'єкта від іншого. Буковина або Поділля не можуть призначати власних суддів, прокуратуру, "народну міліцію", а "окремі райони Донецької та Луганської областей" - зможуть. Це і є особливий статус, хоч як його називай. <…> А назвали цей особливий статус "особливостями самоврядування", щоб не бентежити громадськість зухвалим формулюванням", - пише Рахманін.