Пальне для російських літаків, що бомбили Чернігів і Маріуполь, можуть готувати з «німецької» сировини – розслідування

Німецька нафтогазова компанія Wintershall Dea може постачати Росії сировину, з якої виготовляють авіапальне для військової авіації, йдеться у спільному розслідуванні Der Spiegel та ZDF.

Компанія з Німеччини є партнером російського «Газпрому», в рамках одного зі спільних підприємств вони розробляють родовища газу в Західному Сибіру. Також Wintershall Dea постачає партнерові газовий конденсат, відомий як «біла нафта».

Конденсат є побічним продуктом видобутку, у великих обсягах він надходить на нафтопереробний завод «Газпрому» в Омську, де виробляється авіапальне.

Журналісти проаналізували дані залізничних перевезень та внутрішні документи «Газпрому», і дійшли висновку, що концерн є найважливішим постачальником авіапального для Повітряно-космічних сил. А завод в Омську – найбільшим виробником авіапального в РФ.

Пальне з омського заводу поставляється щонайменше на дев'ять військових аеродромів, зокрема, до Морозовська та Воронежа, де дислокуються винищувачі-бомбардувальники класу Су. Саме ці літаки обстрілюють українські міста, зокрема, завдавали ударів по Чернігову та Маріуполю.

У Wintershall Dea участь у переробці газового конденсату заперечують, але визнають, що не можуть гарантувати використання поставок виключно для цивільних цілей.

Німецький концерн залишився в Росії після початку повномасштабної війни та масштабних санкцій проти агресора, а 27,3% компанії належить інвестиційній групі LetterOne російського бізнесмена Міхаіла Фрідмана.

За даними розслідувачів, компанія продовжує брати участь у розробці ділянок ачімівських покладів Уренгойського нафтогазоконденсатного родовища в Сибіру, а також у трьох проєктах з розробки Південно-Російського родовища природного газу. Wintershall Dea також належить 15,5% акцій Nord Stream AG – оператора газопроводу «Північний потік-2».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Bloomberg: Зброя Росії досі гостро залежить від деталей з Заходу, імпортозаміщення провалилося

Фрідман є одним із російських олігархів, які мають значні активи в Україні. Але процес їхньої конфіскації на потреби ЗСУ гальмується – за вісім місяців повномасштабної війни в Україні конфіскували активи лише одного російського олігарха.

Замість запущеного у травні санкційного механізму, українська влада досі наддає перевагу арештам у рамках кримінальних справ із примарною конфіскацією у фіналі. Чому, пояснює Олена Щербан у статті «Чому в офісі президента не поспішають із конфіскацією активів російських олігархів».