В онлайні, коли дітям у мережі доступні всі знання світу, оцінки стають безглуздими, пише у своєму матеріалі для ZN.UA викладач-математик Тарас Павлов.
"В них і так небагато сенсу, просто онлайн знову безжалісно це підсвічує. Цього могло б не бути, якби в суспільстві розуміли цінність академічної доброчесності, але чого немає, того немає — ні серед дітей, ні серед учителів. Вся боротьба з плагіатом у школах перетворюється на гру "спіймає/не спіймає/ну, спіймає — то не страшно, бо всі все розуміють". А тут ще й така нагода", - пише Павлов у статті "Дистанційка — не причина проблем в освіті, а їх індикатор".
Найсмішніше, що виправити це дуже просто. І навіть без скасування оцінок.
Достатньо адаптувати систему оцінювання під прогрес кожного конкретного учня. Чи під докладені зусилля. Це, взагалі, давно слід зробити, пояснює експерт — адже для знань і досягнень у нас є ЗНО, а ефективність роботи вчителя все одно не контролюється жодним чином, навіть у кричущих випадках. Відповідно, оцінки перетворюються просто в дивний карго-культ і лише відтягують на себе мотивацію дітей: бажання отримати добру оцінку поступово підміняє радість пізнання. Оцінка ж, поставлена за зусилля чи прогрес, принаймні не шкодила б. І значно об’єктивніше описувала б роботу дитини під час онлайн-навчання.
"Поки що ж маємо нижчий рівень знань (що природно) і в середньому вищі оцінки (що теж природно в умовах, у яких ми працюємо, але парадоксально). І абсурдні ситуації, коли відмінник, який чесно написав роботу, має умовні "10", а двієчник, який здер з ГДЗ контрольну, бо вчитель здер її зі збірника, — має "12", - підсумовує Павлов.