Одним із мегаважливих завдань залишається повернення викрадених Росією дітей — Філіпішина

01 червня, 2022, 11:48 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Відновлення інфраструктури для дітей спонукатимуть українців повертатись додому.

Одним із мегаважливих завдань залишається повернення викрадених Росією дітей — Філіпішина
© КМДА / Військове ТБ, Олексій Бобовніков

Надія на відновлення інфраструктури, на роботу, найшвидше налагодження освітнього процесу — це ті речі, які спонукатимуть українців, які вимушено виїхали за кордон, до повернення. В тому числі і до повернення 4,8 млн українських дітей (тобто 2/3 від 7,5 млн дитячого населення), які вимушено перемістились зі своїх домівок, вважає представниця Уповноваженого ВР з питань дотримання прав дитини Аксана Філіпішина.

«Потрібно розуміти, наскільки швидко в післявоєнний час діти зможуть повернутися до свого місця походження. Наприклад центру “Промінь надії” з Макарова практично нема куди повертатися із-за кордону -- будівля пошкоджена», - зазначила вона у коментарі Аллі Котляр для ZN.UA.

Зокрема станом на 30 травня росіянами було пошкоджено 1887 закладів освіти (включаючи 591 дитячих садочків). З них 180 відновити неможливо.  І аналіз цих даних та напрацювання схеми відновлення «дитячої» інфраструктури має бути одним із завдань держави для післявоєнного відновлення країни.

«Ми повинні мати аналітику спроможності громад, наявності фахівців, які дуже швидко, одразу в післявоєнний період зможуть надавати послуги дітям і сім’ям з дітьми. Має бути сформована система послуг, яка буде готова до повернення наших громадян з дітьми до своїх постійних місць проживання або місць, куди вони більш-менш постійно перемістилися через зруйнування і тимчасову неможливість повернутись на попереднє місце проживання», - каже представниця омбудсмена.

При цьому важливо проаналізувати потреби громад в залежності від категорій дітей — яких послуг вони потребують зараз чи потребуватимують у післявоєнний період.

«Зрозуміло, що насамперед це психологічна допомога. Переважна більшість дітей встигли пережити жахіття війни до евакуації, хтось зазнав травмувань. Та й сама евакуація здебільшого проходила в травматичних умовах — або під пострілами, або  серед великого скупчення людей. Гострими є питання дітей постраждалих, поранених і загиблих. Важливі реабілітаційні й послуги з відновлення», - зазначила Філіпішина.

Насамперед потрібно оцінити  кадровий потенціал, який в змозі надавати послуги, і місця, де такі послуги надаватимуться, адже вони мають бути максимально наближені до клієнта, дитини і її родини.

Також одним із мегаважливих є питання аналітичного обліку дітей і їх потреб за різними категоріями, які є на сьогодні під час воєнного стану і які з’явилися через воєнний стан.

Наприклад, діти примусово переміщені на територію РФ. Зокрема щонайменше 2161 дітей-сиріт, за офіційними даними Росі, вивезли у ворожу країну Загалом же, станом на 30 травня з України в РФ вивезено майже 1,5 млн осіб, з них — 254 тисяч дітей (як з батьками, так і без), які знаходяться у 568 пунктах тимчасового розміщення на території 55 регіонів Росії.

«Тут єдиний шлях — міжнародні перемовини. На жаль, Росія не дотримується жодних міжнародних стандартів. По Женевській конвенції про захист прав цивільного населення, країна-окупант не має права депортувати або насильно переміщувати цивільне населення за межі окупованих районів. І в разі, якщо таке переміщення з якоїсь причини відбулося, країна-окупант зобов’язана повідомляти Міжнародний комітет Червоного Хреста і країну, з якої люди походять. Росія не робить ні те, ні інше. Тому в даному випадку це можуть бути міжнародні механізми або на рівні незалежних правозахисних інституцій. Таких як інституції омбудсменів, через які можливо тиснути на РФ або принаймні просити, щоб інформація про переміщення надавалась Україні або можливо третім країнам, а потім Україні», - додала Філіпішина та зазначила, що це важкий процес, який рухається доволі повільно.

Ще одним важливим моментом, за її словами, є внормування системи захисту прав дитини до сучасних реалій.

«Україні потрібно готувати і пришвидшувати законодавчі ініціативи.  Можливо, з відтермінуванням набуття чинності — після завершення воєнного стану, щоб будівництво нових структур не обтяжувало, наприклад, держбюджет України. Тим не менше юридично держава вже має розуміти, як буде сформована система органів, чи будуть роз’єднані повноваження щодо формування і реалізації політики щодо дітей. Практика показує, що саме в цій галузі це неефективно», -  наголосила правозахисниця.

Вона нагадала, що висновки роботи ТСК ще до початку широкомасштабної війни свідчили про недостатню ефективність чинної системи захисту дітей та містили рекомендації щодо її можливого перебудування.

Related video

Про те, якими мають бути три першочергові кроки для відновлення в Україні системи захисту прав дитини на думку представників держави та експертів з громадського сектору читайте у матеріалі Алли Котляр для ZN.UA «Діти: три першочергові кроки у повоєнний час».

Підготував/ла : Ірина Знась
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}