Як зазначає автор, чимало громад вирішили добровільно об'єднатися, бо відчули, окрім сприятливої податкової бази (про це DT.UA писало неодноразово), низку інших переваг. Віднедавна їхні бюджети можуть поповнюватися ще й за рахунок певних видів плати за надання адміністративних послуг.
"Однак на радість від майбутнього фінансового достатку уже зараз падають тіні смутку. Уряд у проекті держбюджету на 2017 рік вирішив на розбагатілі об'єднані громади та міста обласного значення перекласти додаткові повноваження: фінансування оплати праці непедагогічних працівників у школах, оплату комунальних послуг та енергоносіїв у закладах освіти й охорони здоров'я, проїзд пільгових категорій у громадському транспорті, підвищені внаслідок рішення НКРЕКП тарифи на зовнішнє освітлення. Увесь цей тягар обійдеться місцевим бюджетам у кругленьку суму - понад 32 млрд грн. Водночас обласним і районним бюджетам передбачено значний компенсаційний ресурс - 14,9 млрд грн", - зазначає автор і наголошує, що об'єднаним громадам кошти не призначені.
Тому автори об'єднання нових громад не приховують занепокоєння таким підходом. Наприклад, у 2017 році в Тернопільській області стартує Великодедеркальська об'єднана громада (вона включатиме поки що п'ять сільських рад з населенням 3700 жителів). Діючий сільський голова Великих Дедеркал Іван Данилюк вже нині стурбований, що значну частину коштів, яка б мала бути спрямована на розвиток громади, доведеться вкидати на утримання закладів освіти і медицини. З ним солідарний і селищний голова Залісців Любомир Фесик (тамтешня громада на старті об'єднає десять сіл і селище з населенням 6000 жителів.
"В Україні майже завжди добрі справи зроблено навпаки. У цьому разі вийшло традиційно: спочатку покликали до життя об'єднані громади, а потім напрацьовуємо законодавчу базу для цього. Якщо ж громади йдуть попереду, підкріпившись фінансовим ресурсом, то чому ж їх не загнуздати?" – наголошує автор.
Детальніше читайте в матеріалі Романа Якеля "Узаконена (не)спроможність" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".