Новий Порядок присудження наукових ступенів захищає плагіаторів - вчений

Разом з кулуарно "оновленим" Законом України "Про вищу освіту" останнім цвяхом у труну української науки стане затвердження нового Порядку присудження наукових ступенів, розробленого і запропонованого МОН. Адже зазначений проект не містить змін, яких слід було б очікувати від нового Порядку щодо спрощення процедур, посилення боротьби з академічним плагіатом та покращення прозорості, а також зменшення підконтрольності МОН. Запропонований міністерством проект Порядку - це ще один крок до посилення бюрократії і адміністрування з боку МОН.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Валерій Мазур, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, міністр промисловості України у 1995-1997 рр ..

На його думку, в проекті Порядку разом з формальним поверненням процедури позбавлення наукових ступенів відбувається її фактична стерилізація: прибраний пункт про відсутність терміну давності для дисертацій з плагіатом, який існував у Порядку до 27 липня 2016 р., коли Постановою КМУ №567 його - також таємно від наукової громадськості - вилучили.

"Тепер він обмежений 10 роками, що захищає від позбавлення наукових ступенів плагіаторів, таких, наприклад, як А. Яценюк і С. Ніколаєнко, а Катерині Кириленко - дружині віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка - дає шанс перекантуватися кілька років, поки мине цей термін", - пише автор.

У проекті передбачається, що особа, яка подає заяву (скаргу) про плагіат, зобов'язана оплатити експертизу. А це чималі кошти, яких у нашій країні точно немає у чесного науковця або викладача. Крім того, проектом вводиться положення про те, що анонімні звернення про виявлений плагіат не розглядаються.

"Це означає закріплену на законодавчому рівні абсолютну безкарність плагіаторів при нинішній ситуації, коли виші перетворилися на вотчину ректорів, а чиновники від науки і освіти та їх владні куратори покривають плагіаторів. Хто наважиться ризикувати своєю роботою, кар'єрою, підписавшись під скаргою про плагіат? Приклади переслідування тих, хто відкрито виступив проти плагіату і плагіаторів, добре відомі, - зазначає вчений. - Доктора філософських наук Тетяну Пархоменко за викриття і оприлюднення плагіату в докторській дисертації і "наукових" публікаціях Катерини Кириленко звільнили з роботи. Поплатився за свої офіційні звернення з приводу виявленого плагіату Олександр Грабовий. Тоді як плагіаторам - як з гуся вода. Моя перша стаття про проблему плагіату була опублікована у DT.UA кілька років тому. І що? Серійний плагіатор Б. Середа з благословення МОН не тільки залишається професором (незважаючи на рішення суду, який підтвердив плагіат в опублікованих під його прізвищем навчальному посібнику і статтях), але і планує очолити спецраду з присудження наукових ступенів у Дніпродзержинському технічному університеті. "Академік" Азіатсько-Тихоокеанської академії наук Т. Критська, яка була співучасником, тобто співавтором, Б. Середи в крадіжці матеріалів дисертації "для службового користування" російського вченого В. Бойка, зберегла свою наукову ступінь і продовжує очолювати кафедру. Не поніс покарання екс-ректор Державного економіко-технологічного університету транспорту М. Макаренко, який крав чужі наукові роботи оптом. І список непокараних плагіаторів можна продовжити".

Мазур вважає, що перешкодою плагіаторам від науки повинно було стати НАЗЯВО. Але загроза для топ-плагіаторів від його незалежної діяльності була настільки великою, що МОН спочатку усілякими способами і під будь-якими вигаданими приводами блокувало роботу агентства, а потім, зрештою, взагалі його знищило, шахрайським способом протягнувши зміни до ЗУ "Про вищу освіту" у вигляді повністю зміненої ст. 19 цього закону.

Детальніше про подальший занепад системи вищої освіти і науки в Україні читайте у статті Валерія Мазура "Новації або профанації?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".