"Це декомунізація, насамперед, слід її закінчити. По-друге, це завершення процесу визнання Голодомору геноцидом українського народу на міжнародній арені. Тобто, продовження зусиль у цьому плані - збільшення кількості країн, якіце визнають. І, можливо, навіть уточнення міжнародного законодавства з цього питання. Зокрема, мова йде про 260 (III) резолюції Генасамблеї ООН. І третій блок - це посилення ролі Інституту у протидії російської агресії, зокрема, щодо боротьби з історичними міфами, які породжують ворожнечу в українському суспільстві", - зазначив він.
Дробович висловив думку, що декомунізацію іноді проводили "по-варварськи".
"На деяких етапах, наприклад, по-варварськи знищували художній об'єкт радянського часу - для звільнення простору тощо. І це, мовляв пояснювалося, декомунізацією. Такі дії зробили їй не зовсім хорошу репутацію. Відповідно, існує недолік обговорення щодо методів. Багато хто думає, що декомунізація - це певний природний процес, де ніхто ні з ким не радиться. Ні. Наше завдання чітко і доступно показати, що все має відбуватися поступово, у постійному спілкуванні з громадами", - додав глава УІНП.
Нагадаємо, 18 грудня стало відомо про те, що в селі Андріївка Білгород-Дністровського району демонтували один з останніх в Україні бюстів Володимира Леніна.
На початок 1991 року в Україні налічувалося 5500 пам'ятників Леніну. Як правило, це були типові пам'ятники, що не мають культурної цінності, хоча серед них іноді зустрічалися і роботи відомих майстрів. В процесі декомунізації багато з них були демонтовані. наприклад, на початок 1990-х років тільки в окупованій нині Горлівці (Донецька область) було 22 пам'ятника Леніну. Деякі з них були до такої міри "відреставрованими", що вже неясно було, чия це скульптура.