Нове керівництво МОЗ "забуло" про реформу швидкої допомоги

План реформ, представлений главою Міністерства охорони здоров'я України Олександром Квіташвілі, чомусь ігнорує таку важливу сферу, як невідкладна медична допомога та медицина катастроф.

Про це в статті для DT.UA пише оглядач Ольга Скрипник.

Про реформу екстреної медичної допомоги забули?

Зокрема, вона зазначає, що в презентації міністра охорони здоров'я про план діяльності "не було жодного слова, жодної цифри про екстрену та медицину катастроф".

"На які реформи охорони здоров'я - як системи! - можна сподіватися, якщо в презентації міністра, що обговорювалася на засіданні Національної ради реформ, навіть не згадується Закон "Про екстрену медичну допомогу", а саму службу назвали "невідкладною допомогою", та й то побіжно, - каже голова Громадської ради при Моз україни, лікар невідкладної допомоги Максим Іонов. - Плани реформування і реалії нашої роботи настільки ж далекі, наскільки нинішній міністр і його оточення віддалені від практичної медицини".

Автор висловлює думку, що керівництво МОЗ "взагалі не помічає (а може, ігнорує?)" медицину катастроф разом з екстреною допомогою і невідкладною, не цікавиться їх проблемами при несенні нелегкої служби.

"Добре знайома нам швидка допомога, відзначивши свій сторічний ювілей, передала все, що мала, - кадри, досвід, станції, автопарк і т. п. новоствореним службам, які, згідно із законодавством, розпочали свою діяльність з 1 січня 2014 р. Вони взяли на себе не тільки функції швидкої допомоги, її напрацювання і традиції, але й чималі проблеми, породжені багаторічним недофінансуванням", - розповідає оглядач.

Закони не діють

Скрипник нагадує, що закон "Про екстрену меддопомогу", що передбачає глибинні зміни в роботі служби ЕМД і містить багато позитивних змін як для медпрацівників, так і пацієнтів, був прийнятий ще в 2013 році , але фактично не виконується.

"На жаль, служба ЕМД працює за старою схемою госпіталізації - везуть в профільне чергове відділення. Трапляється, бригадою екстреної допомоги грають "у футбол" до тих пір, поки нарешті не знайдуть місце для пацієнта. При цьому одне відділення на лівому березі столиці, а інша - десь на правому. А якщо ситуація суперечлива, діагноз неясний, то можливо ще і третє, і четверте місце госпіталізації. Прикро, що всі недоліки і прорахунки в алгоритмі надання допомоги звалюють на службу ЕМД, хоча саме наші бригади і докладають зусиль, щоб вирішити проблему, допомогти хворому", - додає Максим Іонов.

У цілому, за оперативною інформацією, київський Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф щодоби отримує близько 2 тисяч викликів. Особливо це актуально зараз, пише Скрипник з посиланням на спостереження медиків - загострення серцево-судинних захворювань стало особливо помітним після чергового підвищення тарифів на комунальні послуги, тепло і електроенергію, а також через урізання заробітних плат і введення податку на пенсії для працюючих пенсіонерів, - люди знаходяться в постійному стресі.

Лікарі підкреслюють, що врятувати таких пацієнтів цілком можливо, якщо надати їм адекватну медичну допомогу якомога швидше. На порятунок природа відвела всього лише 2-4 години в залежності від стану людини. В європейських країнах медична допомога таким хворим надають ще по дорозі в клініки, збільшуючи тим самим їх шанси вижити.

"Таке трапляється і у нас. Якщо хворого щастить спецкарета швидкої допомоги в спецбольницу у Феофанії (доступна переважно для забезпечених осіб - ред.). Але, наприклад, в сільській місцевості її приїзд - подарунок долі", - пише Скрипник.

Трагедія у Василькові як лакмус проблем в українській медицині

Як пише Скрипник, в Міністерстві охорони здоров'я наче не помітили проблем, що виникли в місцевій лікарні, куди карети швидкої допомоги доставляли потерпілих після пожежі (в результаті трагедії загинуло не менше п'яти осіб, не менше 14 постраждали).

"Постраждалих під час пожежі на нафтобазі відвозили до Васильківської райлікарні. Навіщо? Щоб продемонструвати турботу про людей? Насправді ж, втрачали дорогоцінний час. Та сили тих, кому потрібна допомога в опіковому центрі. Колектив Васильківської лікарні працював з максимальним навантаженням, відповідально, професійно. Але чим зарадиш пацієнтам, у яких не тільки опіки шкіри, але і поразка верхніх дихальних шляхів, коли у відділенні ні відповідної апаратури, ні медпрепаратів? Зрештою, немає досвіду ведення таких пацієнтів. Чому Міністерство охорони здоров'я не відреагувало відразу?", - дивується Скрипник.

Детальніше про поточний стан невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф в Україні читайте у статті Набираючи 103 у свіжому номері "Дзеркала Тижня. Україна".

Напередодні Дня медичного працівника редакція "Дзеркала Тижня. Україна" висловлює щиру подяку фахівцям екстреної, невідкладної та медицини катастроф за самовіддану працю, людяність, за те, що вони, незважаючи на обставини, чесно виконують свій професійний обов'язок.