Не варто прив’язувати науковців до кількості публікацій: головне – дослідження

Наукова спільнота чекає затвердження нового «Порядку присвоєння вчених звань і ступенів». На цьому тлі спалахують дискусії про те, чи варто вимагати від науковців публікацій у журналах, індексованих у міжнародних наукометричних базах, пише старший науковий співробітник Інституту математики НАН України Ірина Єгорченко.

Адже оцінка науковців за кількістю статей чи наукометричними показниками — це оцінка якості чисельними показниками, і вона, за визначенням, не може бути об'єктивною чи вичерпною.

На думку авторки ZN.UA, головна проблема переважної більшості українців, які вважають себе науковцями, — те, що вони ніколи не бачили наукової діяльності: на їхню думку, займатися наукою — означає писати й компілювати тексти, публікуючи їх там, де наказало начальство.

«Вони гадки не мають, що наука — це насамперед дослідження і лише після отримання вагомих результатів їх можна оформляти у вигляді публікації», - пояснює Єгорченко.

Гра «в скопуси» та рейтинги без досліджень призводить лише до руйнування науки, освіти і здорового глузду, додає експертка. Єгорченко закликає скасувати всі вимоги для викладачів ЗВО, студентів і школярів видавати на-гора абиякі тексти.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Наука, ризики та плагіат

Чи можна оцінювати науковців за кількістю публікацій у журналах, які індексуються в міжнародних наукометричних базах? Як сприймають українських науковців у редакціях закордонних видань? Про це та інше читайте у статті Ірини Єгорченко «Не плетіть солом’яних літачків».